Marquis Who’s Who — видавець серії каталогів, які містять короткі біографії видатних особистостей. Серію Who’s Who у 1899 р. заснував чиказький видавець Альберт Нелсон Маркіз (Albert Nelson Marquis) (1855–1943) як американське доповнення до однойменного видання Великої Британії (публікується з 1849 р.). Перше видання американської серії Who’s Who містило біографічні довідки про понад 8,5 тис. видатних постатей. Альберт Маркіз писав, що мета цієї книги полягає в тому, щоб надавати інформацію про життя людей, чиї досягнення та внески в розвиток суспільства є предметом широкого інтересу з боку громадськості. Сьогодні компанія публікує більш як десяток різних серій і пропонує онлайн-базу даних з інформацією про 1,5 млн осіб з усього світу, які є лідерами в усіх важливих сферах діяльності людства.

Нагорода Albert Nelson Marquis Lifetime Achievement Award присуджується людям, які завдяки своїй багаторічній праці досягли величі та успіхів і зробили значний внесок у розвиток суспільства, продемонструвавши лідерство, вищість і довголіття у своїй професії.

Олександр Миколайович Гузь (1939 р.н.) працює в Інституті механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України з 1960 р. З 1967 р. очолює відділ динаміки та стійкості суцільних середовищ, з 1976 р. — директор Інституту.

Уже через рік після закінчення Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка О.М. Гузь захистив кандидатську дисертацію (1962), а ще через три роки здобув докторський ступінь(1965), ставши наймолодшим на той час доктором наук в СРСР.

Він — дійсний член НАН України (1978), член Академії Європи (Academia Europaea, London) (1992), постійний член Нью-Йоркської академії наук (Fellow of the New York Academy of Sciences) (1997), член Світового інноваційного фонду (World Innovation Foundation) (2001) та Європейської академії наук (European Academy of Sciences, Brussels) (2002).

Основні наукові результати О.М. Гузь отримав у галузі механіки деформівних тіл та механіки суцільних середовищ. Його роботи стосуються тривимірної теорії стійкості деформівних тіл; теорії поширення та дифракції пружних хвиль у багатозв’язних тілах і тілах з початковими напруженнями; концентрації напружень навколо отворів в оболонках; механіки композитних матеріалів та елементів конструкцій з них; аерогідропружності; некласичних проблем механіки руйнування; механіки гірських порід; динаміки в’язкої стисливої рідини; механіки нанокомпозитів, неруйнівних методів визначення напружень у твердих тілах.

О.М. Гузь опублікував 69 монографій (з них — 19 без співавторів), близько 1000 наукових праць (з них — понад 400 одноосібних), підготував 36 докторів і майже 100 кандидатів наук.