Вісник НАН України. 2019. № 1. С.3-18
ЗА ПІДСУМКАМИ РОКУ
Інтерв’ю з Президентом НАН України академіком Б.Є. Патоном
— Борисе Євгеновичу, цього разу наша розмова дещо відрізнятиметься від попередніх, адже наприкінці 2018 року в нашій країні на державному рівні відзначався 100-річний ювілей НАН України. З нагоди цієї великої дати відбулося чимало важливих подій у житті Академії. Але пропоную залишити цю тему «на десерт», а розпочати — з уже традиційного запитання. Головним завданням учених Національної академії наук України є здійснення фундаментальних наукових досліджень. Тож чого вдалося досягти у році, що минув?
— Досягнень, як завжди, багато, і, звичайно, про всі не розповісти в межах одного інтерв’ю. Про них можна буде більше дізнатися вже цієї весни — з чергового великого річного звіту про діяльність Національної академії наук України. Я ж згадаю кілька найбільш вагомих.
По-перше, спираючись на останні математичні дослідження в галузі диференціальних систем з імпульсами та запізненнями, наші математики запропонували ефективні методи аналізу резонансних явищ у математичних моделях фізичних і біологічних процесів. Таких, наприклад, як відома модель співіснування популяцій у біології, так звана модель «хижак — жертва» Лотки–Вольтерра.
Інформатики створили оригінальну інформаційну технологію захисту делегованих віддалених обчислень від несанкціонованих втручань. Ця технологія орієнтована на застосування у хмарних обчисленнях. Вона охоплює системи електронного голосування, електронного уряду, фінансові обчислення, контроль об’єктів критичної інфраструктури, криптографічних перетворень, а також інші обчислення, що потребують підвищеної надійності та самоавтентифікації.
Далі про ще один науковий результат. Надзвичайно важливий, на мій погляд, який належить механікам Академії. Це науково-методичне забезпечення для аналізу поздовжньої стійкості нової двоступеневої ракети космічного призначення «Циклон-4М», яка створюється на ДП «КБ «Південне» імені М.К. Янгеля». Слід сказати, що виробники ракетної техніки накопичили чималий досвід вирішення проблеми забезпечення поздовжньої стійкості рідинних ракет, та все ж вона й досі залишається актуальною і однією з найважливіших проблем ракетної техніки та потребує окремого рішення для кожної моделі ракети, що створюється чи модернізується.
Наші харківські фізики спільно з німецькими та ізраїльськими колегами експериментально виявили електромагнітне випромінювання, що породжується вихорами, рухомими магнітним полем. Ці вихори існують у так званій шубниковській фазі надпровідників, яку, до речі, теж свого часу було відкрито в Україні. Принципово, що частоти такого випромінювання лежать у радіохвильовій частині спектра. І, змінюючи магнітне поле, можна неперервним чином перекрити весь радіодіапазон. Ці роботи закладають основи для створення надзвичайно широкосмугових радіогенераторів. А їх потребує як цивільний, так і оборонний сектор української промисловості.
Географи розробили концепцію атласної геоінформаційної моделі сучасного стану культурної спадщини на шляху переходу нашої країни до сталого розвитку. Створено також інтерактивну карту «Публічна частина Державного реєстру нерухомих пам’яток України» та електронні карти розділів Атласу «Населення України та його природна і культурна спадщина».
Тепер про досягнення в оптоелектроніці. На основі наноструктур оксиду цинку з домішками срібла матеріалознавці вперше виявили ефект підсилення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання у 10–15 разів. Так відбувається завдяки взаємодії ґратки оксиду цинку з плазмонними коливаннями в металевих кластерах срібла. Це явище може бути використано для створення нового покоління ефективних світловипромінювальних діодів. Причому передбачається, що вони будуть у 600 разів дешевшими за світлодіоди з нітриду галію, які використовуються зараз.
Науковці Академії ретельно вивчали явища рідкометалевого окрихчення у свинцевих розплавах хромистих сталей феритного, феритно-мартенситного й аустенітного класів. І за результатами своїх досліджень показали, що під час деформування за підвищених температур у поверхневих шарах таких сталей зароджується значна кількість мікротріщин. Під дією розплаву і деформації вони об’єднуються в одну магістральну тріщину, яка спричинює прискорене руйнування матеріалу та на порядок знижує його довговічність. Ці фундаментальні знання важливі для створення технології захисту конструкцій і обладнання, що працюють у контакті з металевими розплавами.
Наші вчені вже не перший рік досить активно беруть участь у дослідженнях на Великому адронному колайдері у Швейцарії. Минулого року там було відкрито нову частинку з подвійною чарівністю. Інтригуюча властивість нового баріону з двома чарівними кварками — його надзвичайно довгий час життя за мірками атометрового простору кварків і глюонів. Теоретично інтерпретувати цей феномен можна лише на межі Стандартної моделі та Нової фізики. Нова частинка з подвійною чарівністю народжується у сильній взаємодії та через проміжні процеси еволюціонує в поле слабкої взаємодії. Подальші дослідження мають встановити роль явищ Нової фізики в цих процесах.