Вісник НАН України. 2014. №2. С. 78-83.

ДРОБОТ Людмила Борисівна –
доктор біологічних наук, професор, завідувач  лабораторії сигнальних механізмів клітини
Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України

ПРОТЕЇНИ: ВІД НАРОДЖЕННЯ ДО СМЕРТІ
ІХ Парнасівська конференція з біохімії та молекулярної біології

З 29 вересня по 2 жовтня 2013 р. в Єрусалимі (Ізраїль) проходила ІХ Парнасівська конференція з біохімії та молекулярної біології «PROTEINS: from Birth to Death», під час якої, як випливає з назви конференції, було розглянуто ключові аспекти структури і функцій протеїнів, починаючи від їх синтезу на рівні трансляції і закінчуючи їхньою деградацією.

Становлення і розвиток біохімічної науки на теренах етнічних українських земель тісно пов’язані з низкою непересічних особистостей, чільне місце серед яких посідає професор Якуб Кароль Парнас (Jakub Karol Parnas). Яків Оскарович (як називали видатного вченого-біохіміка за радянських часів), людина складної і незвичайної долі, народився в 1884 р. в селі Мокряни поблизу Тернополя у польсько-єврейській родині. У різні періоди свого життя він був підданим трьох різних країн, пережив дві світові війни. Львівська гімназія, хімічне відділення Політехнікуму в Шарлоттенбурзі, хімічний відділ природничого факультету Мюнхенського університету, стажування з біохімії у Страсбурзі, Цюриху і Кембриджі, докторський ступінь у Мюнхені (1907), асистент (1908–1914), а потім доцент (1914–1916) на медичному факультеті Страсбурзького університету, професор Варшавського університету (з 1916 р.), професор і директор Інституту медичної хімії Львівського університету/медичного інституту (з 1921 по 1941 р.) – такими були основні віхи передвоєнного періоду життя Я. Парнаса.

У 1939 р., згідно з пактом Молотова – Ріббентропа, Польщу було поділено між Німеччиною і СРСР. До Львова ввійшла Червона Армія. У бібліографічному нарисі про Якуба Парнаса російський біофізик Симон Шноль зазначає: «У Парнаса був вибір: він ще міг поїхати до Лондона або в Нью-Йорк, його б відпустили. Популярність його була міжнародною. Проте Парнас залишився у Львові. Він вважав неможливим кинути своїх учнів і співробітників, кафедру, інститут, створений ним завод фармпрепаратів»У перші дні Великої Вітчизняної війни Я. Парнаса разом із дружиною вивезли до Києва, а звідти евакуювали до Уфи, де він почав працювати над «оборонною» тематикою в Інституті біохімії АН УРСР. У 1942 р. Якуба Парнаса було обрано дійсним членом Академії наук СРСР. А коли в 1943 р. у війні позначився перелом, академіка Я. Парнаса викликали до Москви. Там він стає одним із засновників щойно створеної Академії медичних наук СРСР, фундатором і першим директором Інституту біологічної і медичної хімії АМН СРСР, організатором власної Лабораторії фізіологічної хімії, в якій разом із найближчими співробітниками продовжив дослідження з біохімії вуглеводів.

Де б не працював Я. Парнас, він вражав колег своєю ерудицією, широтою і глибиною постановки проблем, винятковою здатністю до теоретичних узагальнень великого масштабу. Його було нагороджено орденом Леніна та Сталінською премією. Наприкінці 40-х років учений зі світовим ім’ям став одним із мільйонів жертв сталінського терору. В день його народження 28 січня 1948 р. Якуба Парнаса було заарештовано, а наступного дня під час першого ж допиту в тюрмі на Луб’янці він помер чи то від серцевого нападу, чи то від діабетичної коми. Так трагічно обірвалося життя ймовірного претендента на Нобелівську премію… Основні наукові праці Я. Парнаса присвячені вивченню обміну вуглеводів у тканинах та ензиматичних процесів, що лежать в основі м’язового скорочення. Головне досягнення біохімії першої половини ХХ ст. – з’ясування природи і «біологічного змісту» анаеробного перетворення вуглеводів – увійшло в історію під іменами основних дослідників цього процесу: Мейєргофа – Ембдена – Парнаса. Крім того, Я. Парнасу належить відкриття фосфоролізу глікогену (процесу розщеплення глікогену за участю фосфорної кислоти). Серед напрямів наукових досліджень, що проводилися під керівництвом Я. Парнаса, слід також відзначити дослідження обміну похідних пурину та особливостей їх метаболізму при діабеті, дослідження особливостей метаболізму стереоізомерних молочних кислот в організмі. Він першим у світі в біохімічних дослідженнях використав радіоактивні ізотопи фосфору. Повний текст

Additional uncaught exception thrown while handling exception.

Original

PDOException: SQLSTATE[HY000]: General error: 2006 MySQL server has gone away: SELECT 1 AS expression FROM {variable} variable WHERE ( (name = :db_condition_placeholder_0) ); Array ( [:db_condition_placeholder_0] => cron_last ) in variable_set() (line 1240 of /home/visnyk-nanu/www/includes/bootstrap.inc).

Additional

PDOException: SQLSTATE[HY000]: General error: 2006 MySQL server has gone away: SELECT s.lid, t.translation, s.version FROM {locales_source} s LEFT JOIN {locales_target} t ON s.lid = t.lid AND t.language = :language WHERE s.source = :source AND s.context = :context AND s.textgroup = 'default'; Array ( [:language] => uk [:source] => %type: !message in %function (line %line of %file). [:context] => ) in locale() (line 720 of /home/visnyk-nanu/www/modules/locale/locale.module).


Uncaught exception thrown in shutdown function.

PDOException: SQLSTATE[HY000]: General error: 2006 MySQL server has gone away: DELETE FROM {semaphore} WHERE (value = :db_condition_placeholder_0) ; Array ( [:db_condition_placeholder_0] => 95303135059ea085926fbe1.24600590 ) in lock_release_all() (line 269 of /home/visnyk-nanu/www/includes/lock.inc).