Вісник НАН України. 2016. № 2. С. 54-58.
СТОГНІЙ Борис Сергійович –
академік НАН України, голова Наукової ради цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України
«Науково-технічне, нормативне та інформаційне забезпечення створення гнучкої
та адаптивної Об’єднаної енергетичної системи України»
ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ЦІЛЬОВОЇ КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАН УКРАЇНИ «НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ, НОРМАТИВНЕ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТВОРЕННЯ ГНУЧКОЇ ТА АДАПТИВНОЇ ОБ’ЄДНАНОЇ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» («ОБ’ЄДНАННЯ-2»)
Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України
30 грудня 2015 року
У доповіді підбито підсумки виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Об’єднання-2» і наведено приклади отриманих вагомих результатів, які сприяють реалізації курсу на створення в Україні сучасної електроенергетичної системи та її об’єднання з європейськими енергосистемами.
Шановний Борисе Євгеновичу! Шановні колеги!
Цільова комплексна програма «Науково-технічне, нормативне та інформаційне забезпечення створення гнучкої та адаптивної Об’єднаної енергосистеми України» («Об’єднання-2») тривала три роки, впродовж яких 8/10 інститутів НАН України виконували 31/32 проект за 5 розділами. За результатами робіт було розроблено 5 нормативно-технічних документів; опубліковано 9 монографій і 189 статей; отримано 7 патентів; підготовлено 11 аналітичних записок з питань науково-технічного забезпечення ефективного функціонування електроенергетичних компаній країни; зроблено 80 доповідей на міжнародних та всеукраїнських конференціях; виготовлено 10 промислових, 8 дослідно-промислових і 30 лабораторних зразків систем та програмних продуктів.
Витоки програми «Об’єднання» збігаються з початком руху України до Європейського Союзу. Першим вагомим економічним кроком у цьому напрямі було звернення до ЄС за дорученням української влади, в якому висловлено бажання повного синхронізованого об’єднання енергосистем Європи та України. Цей запит був сприйнятий позитивно, і в 2006 р. спільно з енергетиками Євросоюзу було розроблено конкретну програму підготовки енергосистем України до такого об’єднання. Розпочалася відповідна робота. Процес підготовки триває й досі, оскільки обсяг перетворень в енергетиці великий, а коштів катастрофічно не вистачає.
Мета об’єднання енергосистем Європи та України полягає у створенні єдиного технологічного і торгово-економічного простору в електроенергетиці, насамперед об’єднаного ринку потужності та енергії. При цьому об’єднання енергосистем має відповідати трьом основним вимогам ЄС:
- технічна та експлуатаційна досконалість енергосистем, що об’єднуються;
- взаємність ринкових умов;
- сумісність стандартів, зокрема екологічних.
Зрозуміло, що виконання цих вимог потребує розв’язання багатьох складних наукових і науково-технічних завдань. Оскільки на сьогодні в Україні практично не залишилося галузевої науки, зокрема в електроенергетиці, ці завдання значною мірою взяла на себе НАН України, започаткувавши програму «Об’єднання».
Далі я наведу дуже стислий огляд найважливіших результатів, отриманих під час виконання програми «Об’єднання-2».
За першим розділом, який стосується найбільш загальних питань, розроблено принципово нову систему автоматичного регулювання частоти та потужності (АРЧП). Кожна об’єднана енергосистема повинна мати у своїй структурі систему АРЧП, оскільки саме вона забезпечує стійкість і живучість усієї енергосистеми в разі виникнення великих аварій, наприклад при раптовому відключенні блока-мільйонника атомної електростанції. В Україні такої системи немає, а без неї неможливо об’єднатися з енергосистемою Європи. Сьогодні роль системи АРЧП в Україні по суті виконує російська енергосистема, що з точки зору енергетичної безпеки абсолютно неприпустимо за будь-яких обставин, не кажучи вже про нинішні умови фактичної війни з Росією. Отже, Україні зараз вкрай необхідно створити власну систему АРЧП. Повний текст