Вісник НАН України. 2015. № 10. С. 3–8.
МОРГУН Володимир Васильович –
академік НАН України, академік-секретар Відділення загальної біології НАН України,
директор Інституту фізіології рослин і генетики НАН України
ГЕНЕТИЧНЕ ПОЛІПШЕННЯ РОСЛИН – ОСНОВА СУЧАСНОГО АГРОВИРОБНИЦТВА
Про основні тенденції розвитку аграрного виробництва у світі, про потенціал України у вирішенні глобальної проблеми продовольчої безпеки, про головні напрями у галузі генетичного поліпшення рослин йдеться у доповіді академіка НАН України Володимира Васильовича Моргуна на засіданні Бюро Президії НАН України 30 вересня 2015 р.
Високошановний голово!
Високошановна Президіє! Шановне зібрання!
Дозвольте коротко проінформувати вас про основні проблеми у галузі генетичного поліпшення пшениці та ознайомити із сортами цієї найважливішої для України сільськогосподарської культури селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН України.
Провідні науковці світу вважають, що саме генетичне поліпшення рослин невдовзі спричинить нову Зелену революцію, яка дасть змогу істотно збільшити обсяги виробництва продовольства на нашій планеті. Очікується, що у найближчі роки прискорення розвитку агровиробництва буде пов’язане з генетикою, що дозволить уже впродовж 20–25 років подвоїти врожаї. Тому до проблеми створення принципово нового покоління рослин прикута особлива увага в усьому світі, і задля її вирішення виділяються значні фінансові ресурси. Так, CIMMYT
оголосив про початок роботи над Глобальною програмою пшениці[1]. Великі транснаціональні компанії та міжнародні проекти також мають на меті в найближчі 20 років збільшити генетичний потенціал урожайності пшениці та інших сільськогосподарських культур на 50 і навіть на 100%. Вражаючих обсягів досягли на сьогодні масштаби впровадження генетично модифікованих сортів, є вагомі результати дослідження стосовно підвищення посухостійкості рослин.
Найближчим часом на ринку очікується поява принципово нових сортів озимої пшениці, з якими не можуть конкурувати сорти, створені класичними методами селекції. Сьогодні у світі селекційні дослідження повністю перейшли на новий молекулярний рівень. Активно ведуться молекулярні дослідження унікального геному пшениці, який у 5 разів (!) більший, ніж геном людини. Значний прогрес у цьому напрямі передбачається у зв’язку із застосуванням молекулярних маркерів, що у 2–3 рази прискорює селекційний процес.
Захмарні обсяги фінансування досліджень з генетичного поліпшення рослин красномовно свідчать про усвідомлення людством глобальності і значущості проблеми продовольчої безпеки. Саме тому селекція рослин на сьогодні стала найбільш інноваційною галуззю у світі, в якій 12–15% обороту коштів спрямовується на розвиток, що можна порівняти хіба що з інформаційними технологіями. Цілком зрозуміло, що новий рівень молекулярної селекції є високонаукомістким і високозатратним. Вартість створення лише одного сорту оцінюється як мінімум у 1,5 млн євро і може бути у 5–10 разів більшою.
На особливу увагу заслуговують дослідження, що виконуються у Великій Британії в Ротамстеді (Rothamsted Research) у рамках програми «20:20 Пшениця» (20:20 Wheat). Метою цієї програми є забезпечення підвищення потенційної врожайності пшениці з нинішніх 8 до 20 т/га протягом найближчих 20 років.
Коротка довідка. Урожаї пшениці у Великій Британії 20 років тому становили 7 т/га; на сьогодні – 8 т/га; рекорд Великої Британії – 14,3 т/га. Світовий рекорд урожайності пшениці належить Новій Зеландії – 15,6 т/га. Рекорд України становить 13,2 т/га для вітчизняного сорту Фаворитка.
Світова тенденція зростання врожайності пшениці за останні 50 років коливається від помірного зростання у світі загалом до стрімкого зростання (Велика Британія і особливо Нова Зеландія).
Таким є сьогодні реальний світ пшениці! Давайте запитаємо себе: чи хочемо ми приєднатися до нього?
Шановні колеги! На самому початку нашої наукової роботи з пшеницею головною ознакою генетичних досліджень було визначено високу продуктивність. Цей напрям і сьогодні домінує в селекційних установах по всьому світу. Завдяки цілеспрямованій роботі вперше за всю історію України сорти селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН України Смуглянка, Золотоколоса і Фаворитка сформували рекордний врожай 124–131,8 ц/га.
Усього в Інституті створено понад 145 сортів культурних рослин, які впродовж уже 38 років висіваються у виробництві на площі 1,0–5,5 млн га, чим роблять вагомий внесок у забезпечення продовольчої безпеки нашої країни. Створені в Інституті сорти за рівнем продуктивності та напрямом використання можна умовно розподілити на кілька груп, хоча кожний сорт має свої, властиві лише йому, унікальні характеристики.
[1] Глобальна програма пшениці (Global Wheat Program) – одна з основних програм CIMMYT, спрямована на забезпечення фермерів різними високоврожайними селекційними сортами пшениці, стійкими до посухи, шкідників, хвороб і пристосованими до малородючих ґрунтів (від редакції) .