Вісник НАН України. 2016. № 11. С. 15-22

ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ 
12 жовтня 2016 року

Аннотація:
Про стан та перспективи наукових досліджень і розробок у зоні відчуження Чорнобильської АЕС (доповідачі – член-кореспондент НАН України Г.В. Лисиченко і В.В. Петрук)

Про стан та перспективи фундаментальних і прикладних досліджень на прискорювачі електронів (мікротроні) М-30 (доповідач – доктор фізико-математичних наук В.Т. Маслюк)

Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач – академік НАН  України В.Л. Богданов)

Кадрові та поточні питання

На засіданні Президії HAH України 12 жовтня 2016 р. члени Президії HAH України та запрошені заслухали наукову співдоповідь директора Державної установи «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України» члена-кореспондента НАН України Георгія Віталійовича Лисиченка та голови Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) Віталія Вікторовича Петрука про стан та перспективи наукових досліджень і розробок у зоні відчуження Чорнобильської АЕС (див. докладніше с. 38). У співдоповіді було наголошено, що починаючи з перших днів після Чорнобильської катастрофи фахівці НАН України активно долучилися до робіт з ліквідації і подолання наслідків аварії на ЧАЕС та розв’язання найгостріших проблем зони відчуження. Уже в травні 1986 р. понад 2 тис. співробітників Академії з 42 академічних установ брали участь у роботах, по в’я заних з діагностикою стану зруйнованого реактора четвертого блока, оцінкою радіаційного забруднення прилеглих територій, проведенням наукової експертизи пропозицій, що надходили до відповідних міністерств та відомств, підготовкою своїх пропозицій для органів влади тощо. Усі ці дії координувала Постійно діюча комісія з питань ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС при Президії НАН України. Так, було організовано систему радіоекологічного моніторингу територій, що зазнали впливу радіоактивних викидів, виявлено найнебезпечніші джерела радіоактивного забруднення, вирішувалися питання відновлення систем життєзабезпечення станції, захисту земельних і водних ресурсів. Для геохіміків, ботаніків, гідробіологів, зоологів, агроекологів та інших фахівців Академії Чорнобильська зона стала постійною науковою лабораторією, і за перші два десятиліття роботи було отримано величезну кількість безцінних наукових результатів. На жаль, після 2000 р. державне цільове фінансування наукових установ НАН України з чорнобильської проблематики почало поступово згортатися, а в 2010 р. практично припинилося. Значну частину наукових полігонів було втрачено. Незважаючи на це, у зоні відчуження тривали окремі наукові дослі- дження, що виконувалися фахівцями інститутів проблем безпеки атомних електростанцій, геохімії навколишнього середовища, гідроме- теорології, геологічних наук, гідробіології, зоології, проблем математичних машин і систем, клітинної біології та генетичної інженерії, НІЦ РПД та ін. Проте проблем, вирішення яких потребує наукового обґрунтування на основі даних натурних експериментів, залишилося багато. Зокрема, одним з найактуальніших питань є подальше поводження з радіоактивними відходами при виведенні об’єктів ЧАЕС з експлуатації. На початку 2016 р. за ініціативою Держагентства України з управління зоною відчуження розпочався діалог з провідними науков- цями країни щодо ролі, місця і завдань науки у Чорнобильській зоні. Значна частина зони відчуження забруднена радіонуклідами плутонію, що унеможливлює проживання там населення у найближчі кілька десятків тисяч років. Однак на цій території можна створити зону промислового використання. Ця ідея потребує глибокого наукового осмислення із залученням фахівців з різних галузей знань та інозем- них експертів, причому підходи до вирішення окремих завдань через особливості конкретної ситуації можуть істотно відрізнятися від типо- вих рішень світової практики. Отже, на сьогодні є спільне розуміння необхідності формування нової, науково обґрунтованої державної політики у сфері управління зоною відчуження і продовження на постійній основі наукових досліджень на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення. В обговоренні співдоповіді взяв участь директор Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України член-кореспондент НАН України Анатолій Володимирович Носовський. У своєму виступі він торкнувся питання науково-технічного супроводу робіт на об’єкті «Укриття». Ще з 1986 р. вивченням зруйнованого енергоблока займалася Комплексна експедиція Інституту атомної енергії ім. І.В. Курчатова. Після здобуття Україною незалежності її правонаступником став Міжгалузевий науково-технічний центр «Укриття» НАН України, який у 2004 р. було реорганізовано в Інститут проблем безпеки АЕС.

 Повний текст (PDF)

Additional uncaught exception thrown while handling exception.

Original

PDOException: SQLSTATE[HY000]: General error: 2006 MySQL server has gone away: SELECT 1 AS expression FROM {variable} variable WHERE ( (name = :db_condition_placeholder_0) ); Array ( [:db_condition_placeholder_0] => cron_last ) in variable_set() (line 1240 of /home/visnyk-nanu/www/includes/bootstrap.inc).

Additional

PDOException: SQLSTATE[HY000]: General error: 2006 MySQL server has gone away: SELECT s.lid, t.translation, s.version FROM {locales_source} s LEFT JOIN {locales_target} t ON s.lid = t.lid AND t.language = :language WHERE s.source = :source AND s.context = :context AND s.textgroup = 'default'; Array ( [:language] => uk [:source] => %type: !message in %function (line %line of %file). [:context] => ) in locale() (line 720 of /home/visnyk-nanu/www/modules/locale/locale.module).


Uncaught exception thrown in shutdown function.

PDOException: SQLSTATE[HY000]: General error: 2006 MySQL server has gone away: DELETE FROM {semaphore} WHERE (value = :db_condition_placeholder_0) ; Array ( [:db_condition_placeholder_0] => 183397003459c42a2b5ee487.08805244 ) in lock_release_all() (line 269 of /home/visnyk-nanu/www/includes/lock.inc).