Вісник НАН України. 2015. № 12. С. 27–32.

ЗАГОРОДНІЙ Анатолій Глібович –
академік НАН України, віце-президент НАН України

ПРО ПІДСУМКИ УЧАСТІ НАУКОВЦІВ НАН УКРАЇНИ В СЬОМІЙ РАМКОВІЙ ПРОГРАМІ ЄС З ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ
Й ПЕРСПЕКТИВИ УЧАСТІ У ПРОГРАМІ ЄС З ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙ «ГОРИЗОНТ-2020»
Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України
21 жовтня 2015 року

У доповіді йшлося про важливість використання всіх можливостей, які відкриваються перед ученими НАН України з набуттям Україною статусу асоційованого члена в програмі ЄС «Горизонт-2020», особливо з урахуванням досвіду участі українських науковців у проектах попередньої Сьомої рамкової програми ЄС, а також про основні напрями роботи Комісії НАН України з питань євроінтеграції з метою ефективної реалізації цього завдання.

Шановні колеги!

Мою доповідь присвячено підсумкам участі науковців НАН України в Сьомій рамковій програмі ЄС з досліджень та технологічного розвитку, а також перспективам участі у програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт-2020». Ця діяльність є важливою формою міжнародного наукового співробітництва Національної академії наук України з Європейським співтовариством.

Нагадаю, що Сьома рамкова програма ЄС (FP7) розпочалася в 2007 р. і була розрахована на 7 років. Попри статус України як країни – партнера з міжнародного співробітництва та належність до категорії третіх країн, наукові колективи 52 установ Академії брали участь у виконанні 97 проектів, що становить більше половини всіх відібраних Єврокомісією проектів FP7 за участю українських подавачів. Загальна сума коштів, отриманих установами та окремими науковцями НАН України на підтримку досліджень, мобільності, науково-організаційних заходів, становила понад 7,5 млн євро, проте рівень заробітної плати був досить низьким – лише 4,5% від загальної вартості проектів.

Більш як третина всіх виконаних проектів (35) були суто дослідницькими за тематичними напрямами, що стосуються таких пріоритетів FP7, як охорона навколишнього середовища, транспорт, космос, нові матеріали. Під час їх виконання переважно реалізувався міждисциплінарний підхід. За цими проектами було, зокрема, отримано нові речовини та матеріали, вдосконалено технології зварювання та нанесення захисних покриттів, розроблено методи прогнозування космічної погоди, проаналізовано чинники розвитку міст та міграції населення тощо. Основними партнерами українських науковців були представники наукових центрів Великої Британії, Італії, Німеччини, Туреччини та Франції.

П’ять проектів були спрямовані на розвиток науково-дослідної інфраструктури. Їх важливість полягала насамперед у тому, що вперше українські установи стали координаторами проектів, завданнями яких передбачено створення передумов для подальшого залучення українських учених до європейських дослідницьких програм. Вартість цих проектів становила сотні тисяч євро.

27 проектів передбачали підтримку мобільності вчених через активне використання можливостей наукового обміну (підпрограма Марії Кюрі), що дозволяло проводити дослідження на базі закордонних наукових центрів, тобто за характером діяльності це, власне, також були дослідницькі проекти. Україна є лідером серед так званих третіх країн за участю саме в цьому типі проектів.

Решта проектів (30) були присвячені розвитку наукової інфраструктури у складі великих (більш як 10–15 учасників) міжнародних консорціумів. Дослідження стосувалися вивчення впливу науки на суспільство, інноваційної діяльності, питань координації та організації наукових досліджень, у тому числі надання аналітичних оглядів і рекомендацій відповідним підрозділам Європейської комісії та українським органам влади.

Розподіл проектів FP7, виконаних ученими НАН України, за роками та відділеннями наук наведено на рис. 1. Найактивнішими були представники Відділення фізики та астрономії НАН України, Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства, Відділення наук про Землю. За тематичним спрямуванням найбільше число проектів було виконано в галузі фізики, дослідження довкілля, матеріалознавства (рис. 2).

Загалом можна навести чимало прикладів успішного виконання вченими Академії проектів FP7, але за браком часу я зупинюся лише на окремих результатах. Серед дослідницьких проектів варто відзначити проект за участю Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона зі створення сталі із Z-фазовим зміцненням для електростанцій із супернадкритичними параметрами; проект Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова, Інституту технічної теплофізики та Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка з виробництва покриттів для нових матеріалів ефективних та чистих вугільних електростанцій. Вважаю, що назви проектів говорять самі за себе і не потребують пояснень. Повний текст

Additional uncaught exception thrown while handling exception.

Original

PDOException: SQLSTATE[HY000]: General error: 2006 MySQL server has gone away: SELECT 1 AS expression FROM {variable} variable WHERE ( (name = :db_condition_placeholder_0) ); Array ( [:db_condition_placeholder_0] => cron_last ) in variable_set() (line 1240 of /home/visnyk-nanu/www/includes/bootstrap.inc).

Additional

PDOException: SQLSTATE[HY000]: General error: 2006 MySQL server has gone away: SELECT s.lid, t.translation, s.version FROM {locales_source} s LEFT JOIN {locales_target} t ON s.lid = t.lid AND t.language = :language WHERE s.source = :source AND s.context = :context AND s.textgroup = 'default'; Array ( [:language] => uk [:source] => %type: !message in %function (line %line of %file). [:context] => ) in locale() (line 720 of /home/visnyk-nanu/www/modules/locale/locale.module).


Uncaught exception thrown in shutdown function.

PDOException: SQLSTATE[HY000]: General error: 2006 MySQL server has gone away: DELETE FROM {semaphore} WHERE (value = :db_condition_placeholder_0) ; Array ( [:db_condition_placeholder_0] => 15128199759ed4f5eb2d358.85238015 ) in lock_release_all() (line 269 of /home/visnyk-nanu/www/includes/lock.inc).