Вісник НАН України. 2014. № 6. С. 10-15.
ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
9 квітня 2014 року
Про участь установ НАН України в реалізації міжнародного проекту «Загальнослов’янський лінгвістичний атлас» (доповідач — доктор філологічних наук П.Ю. Гриценко)
Про наукову та науково-організаційну діяльність Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України за 2009—2013 рр. (доповідач — академік НАН України В.В. Гончарук)
Про проект Закону України «Про зміни до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» (доповідач — академік НАН України В.П. Семиноженко)
Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України А.Г. Загородній)
Кадрові та поточні питання
На засіданні Президії HAH України 9 квітня 2014 р. члени Президії HAH України та запрошені заслухали доповідь директора Інституту української мови НАН України доктора філологічних наук Павла Юхимовича Гриценка на тему «Про участь установ НАН України в реалізації міжнародного проекту «Загальнослов’янський лінгвістичний атлас», у якій доповідач докладно ознайомив присутніх з ходом виконання цього унікального наукового проекту (див. текст доповіді).
Загальнослов’янський лінгвістичний атлас – це міжнародний дослідницький проект з вивчення і лінгвістичного картографування фонетичних, лексичних, граматичних рис усіх слов’янських мов. Передусім він пов’язаний з дослідженням діалектів як первісного продукту моводіяльності переважно сільських мешканців зі збереженням важливої для історії слов’янських мов архаїки. Атлас охоплює територію всіх слов’янських країн та слов’янської частини Федеративної Республіки Німеччини (Лужиця). Частина населених пунктів розташована в межах держав-сусідів: Туреччини, Греції, Італії, Угорщини, Румунії, Молдови. Це один із найбільших міжнародних проектів в історії славістики як за розмірами обстеженої території, так і за кількістю залучених до дослідження слов’янських мов.
Проект розпочався у 1958 р. На IV Міжнародному з’їзді славістів у Москві було створено міжнародну комісію, яка розробила теоретичні засади та методику вивчення слов’янських діалектів за узагальненими параметрами. У 1965 р. для польового збирання діалектного матеріалу було затверджено питальник, який містить 3454 базових питання. Дослідження охоплювало 853 населені пункти (з них 132 – українськомовні). У проекті беруть участь: Національна академія наук Білорусі, Академія наук та мистецтв Боснії і Герцеговини, Болгарська академія наук, Македонська академія наук і мистецтв, Сербський інститут (Німеччина), Польська академія наук, Російська академія наук, Сербська академія наук і мистецтв, Словацька академія наук, Науково-дослідний центр Словенської академії наук і мистецтв, Національна академія наук України, Хорватська академія наук і мистецтв, Академія наук Чеської Республіки, Чорногорська академія наук і мистецтв. Крім того, у різні часи до виконання проекту долучалися наукові установи Австрії, Угорщини, Італії, Румунії. Загальнослов’янський лінгвістичний атлас публікується у двох серіях: лексико-словотвірна і фонетико-граматична. Випуски кожної з серій мають власну нумерацію. Нині опубліковано вже 15 томів і триває робота над 5 наступними томами. Поточні методологічні й теоретичні питання, моделі картографічної інтерпретації матеріалу фахівці обговорюють у спеціальному міжнародному періодичному виданні «Загальнослов’янський лінгвістичний атлас. Матеріали і дослідження», яке виходить з 1965 р. Повний текст (PDF)