Вісник НАН України. 2018. № 8. С.27-31

ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
13 червня 2018 року

Історична наука в Академії: інституційний розвиток і дослідницькі практики (доповідач — академік НАН України В.А. Смолій)

Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов)

Кадрові та поточні питання

На засіданні Президії Національної академії наук України 13 червня 2018 р. члени Президії HAH України та запрошені заслухали наукову доповідь академіка-секретаря Відділення історії, філософії та права НАН України, директора Інституту історії України НАН України академіка НАН України Валерія Андрійовича Смолія на тему «Історична наука в Академії: інституційний розвиток і дослідницькі практики».

Розвиток історичної науки в Академії, нерозривно пов’язаний з її долею, відбувався в умовах суперечливих перипетій вітчизняної історії. Великим і багатогранним є науковий доробок провідних істориків та установ історичного профілю Академії, створений за десятиліття наполегливої праці.

1920-ті роки стали «золотим» десятиліттям для гуманітарних і суспільних наук, насамперед у сфері студіювання історії України. Цей період характеризується появою серії монографій, оригінальних праць, новаторських досліджень. Виникли нові періодичні та серійні видання, реалізовувалися проекти зі створення словників, опрацьовувалися нові джерела. Динамічно змінювалася й інституційна структура історичної науки в Академії. Створені при ВУАН комісії вивчали регіональну минувшину, розробляли різні сегменти історичної науки. Проект Українського історичного інституту, розроблений академіком М. Грушевським у 1928 р., певною мірою можна розглядати як прототип нинішнього Інституту історії України. Однак ці позитивні тенденції розвитку історичної науки в Академії були обірвані репресіями 1930-х років: великих втрат зазнав персональний склад істориків, було ліквідовано інститути, наукові школи, припинилося видання фахової періодики.

Процес відновлення історичної академічної науки був складним і тривалим. Лише у 1957 р. вдалося заснувати фаховий часопис — «Український історичний журнал». У цей період у дослідницьких практиках істориків чільне місце посіли багатотомні проекти, зросли обсяги циркуляції фактографічної інформації, було зроблено епохальні археологічні відкриття.

Після розпаду СРСР гостро постало питання конструювання національних концепцій історії України. У цей період історики Академії створили низку самобутніх праць, запропонували оригінальні реконструкції і по-новому відтворили образи ряду історичних епох. Виходили друком новаторські багатотомні історичні серії, фундаментальні монографічні дослідження. Зокрема, в Інституті історії України НАН України побачили світ фундаментальні праці з історії Сходу і Півдня України «Донбас і Крим в економічному, суспільно-політичному та етнокультурному просторі України: історичний досвід, модерні виклики, перспективи», «Торгівля в Південній Україні: організація товарообігу та людський потенціал (кінець ХVIII — початок ХХ ст.)», у започаткованій в 2014 р. науково-видавничій серії «Студії з регіональної історії України: Степова Україна» опубліковано працю «Донеччина та Луганщина — козацькі землі України (ХVI‒ХVIII ст.)».

Повний текст