Вісник НАН України. 2019. № 6. С. 66-70
БОГДАНОВ Вячеслав Леонідович —
академік НАН України, головний учений секретар НАН України
ПРО ХІД РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ НАН УКРАЇНИ НА 2014–2023 РОКИ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПЛАНУ ЗАХОДІВ З ЇЇ ВИКОНАННЯ НА ПЕРІОД 2019–2023 РОКІВ
Стенограма виступу на засіданні Президії НАН України 10 квітня 2019 року
У виступі розглянуто найважливіші результати реалізації протягом 2014–2018 рр. Концепції розвитку Національної академії наук України на 2014–2023 роки та наведено інформацію про хід виконання Плану з реалізації завдань і заходів Концепції.
Шановні члени Президії НАН України!
На виконання рішення Загальних зборів НАН України від 18 квітня 2013 р. було розроблено та схвалено Концепцію розвитку Академії на 2014–2023 роки. З метою забезпечення її виконання п’ять років тому було затверджено План заходів на 2014 рік та на перспективу до 2018 року з реалізації завдань і заходів Концепції. Таким чином, уже збігла фактично половина терміну виконання Концепції і сьогодні вашій увазі пропонується проміжний звіт про її реалізацію та план заходів на наступний п’ятирічний період. Детальну інформацію про підсумки виконання відповідних заходів наведено в додатку до відповідної постанови Президії НАН України, а я зупинюся лише на окремих моментах.
Загалом протягом 2014–2018 рр. зусиллями секцій, відділень та установ Академії було досягнуто чимало позитивних результатів за визначеними цими документами дванадцятьма стратегічними напрямами. Зокрема, першочергове значення надавалося забезпеченню реалізації статусу НАН України як вищої державної наукової організації, насамперед організації та координації наукових досліджень, а також виконанню Академією науково-експертних функцій.
НАН України брала участь у створенні Міжвідомчої ради з координації фундаментальних і прикладних досліджень, забезпечувала діяльність Ради президентів академій наук, Експертної ради з питань оцінювання тем фундаментальних науково-дослідних робіт, а також інших науково-координаційних органів, яких зараз налічується понад 130. Науковці Академії становили більш ніж половину членів нового дорадчого органу при Уряді — Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій.
Протягом останніх п’яти років установи Академії надали на замовлення різних органів державної влади близько 8000 науково-експертних висновків з різних питань суспільного розвитку та проектів законодавчих актів, в ініціативному порядку подали багато інформаційно-аналітичних матеріалів. Було підготовлено шість національних доповідей з ключових проблем сучасної України.
Вживалися заходи з підвищення ефективності наукових досліджень, вдосконалення форм і методів їх організації та фінансування. Протягом 2014–2018 рр. розпочато реалізацію 18 нових цільових програм наукових досліджень НАН України. На сьогодні виконуються 24 такі програми, більшість з яких присвячена міждисциплінарним проблемам, а загалом програмно-цільова і конкурсна тематика становить близько половини від загальної кількості науково-дослідних робіт. З метою удосконалення роботи з планування наукових досліджень і контролю за їх виконанням було оновлено відомчу нормативну базу, що визначає порядок формування тематики наукових досліджень та організацію академічних цільових програм наукових досліджень і цільових наукових та науково-технічних проектів.
Докладалися зусилля для розвитку інноваційної діяльності в Академії та посилення зв’язків з виробництвом.
У 2016 р. Президія НАН України прийняла рішення щодо реформування діяльності Академії для ефективного наукового супроводження реалізації пріоритетів економічного розвитку держави. На виконання цього рішення було визначено можливості академічних установ щодо вирішення конкретних актуальних науково-технічних і соціально-економічних проблем галузей економіки та соціальної сфери. Для ознайомлення потенційних споживачів із сучасними науково-технічними розробками установ НАН України підготовлено українською і англійською мовами друкований та електронний каталоги, які містять детальний опис понад 500 таких розробок. Подальшого розвитку набуло співробітництво з міністерствами і відомствами, великими виробничими та фінансово-промисловими структурами. Також важливим стало започаткування у 2015 р. цільової програми НАН України «Дослідження і розробки з проблем підвищення обороноздатності і безпеки держави».
Протягом 2014–2018 рр. провадилася певна оптимізація мережі наукових установ і організацій відповідно до показників їх діяльності. У 2016 р. було прийнято рішення про доцільність припинення функціонування понад 20 академічних організацій, на виконання якого вже ліквідовано 7 наукових установ, скорочено або реорганізовано 220 структурних підрозділів в установах.
Того самого, 2016, року було розроблено та введено в дію нову методику оцінювання ефективності діяльності наукових установ Академії. Результати оцінювання за цією методикою мають стати основою подальшої оптимізації мережі наукових установ та вдосконалення їх структури. Для організаційного забезпечення процесу оцінювання створено спеціальний структурний підрозділ — Офіс оцінювання діяльності наукових установ НАН України. Протягом трьох останніх років було оцінено 94 наукові установи та майже 800 їх наукових підрозділів. У поточному році перший цикл оцінювання установ буде в основному завершено.
Подальшого розвитку набула взаємодія з освітянською галуззю. Зараз працюють 12 наукових і навчально-наукових установ подвійного підпорядкування — НАН України та МОН України, понад 250 спільних лабораторій, філій кафедр, науково-навчальних центрів. Два роки тому за ініціативою НАН України та МОН України було створено Київський академічний університет, і зараз він розгортає роботу з підготовки кадрів для установ Академії за магістерськими та аспірантськими програмами.
Важливе місце в діяльності Академії посідало питання кадрового забезпечення установ та розв’язання соціальних проблем науковців. На постійній основі вживалися заходи щодо надання молодим дослідникам державних та академічних грантів, премій та стипендій. Минулого року було запроваджено нову форму підтримки молодих вчених, а саме, на конкурсній основі створено 10 молодіжних лабораторій та 20 груп молодих дослідників. Річний обсяг їх фінансування становить, відповідно, 1 млн грн та 600 тис. грн. Створено Раду молодих вчених НАН України, ради молодих вчених при відділеннях та в установах Академії. Для забезпечення функціонування аспірантури близько 100 академічних установ отримали ліцензії на право провадження освітньої діяльності. Реалізовано низку заходів з поліпшення соціального забезпечення науковців. Зокрема, за рахунок реалізації інвестиційних договорів за останні 4 роки було надано 235 службових квартир. На базі Лікарні для вчених створено Центр новітніх медичних технологій НАН України. Розпочалося суттєве оновлення його клінічної бази.