Вісник НАН України. 2014. № 12. С. 25-28.
https://doi.10.15407/visn2014.12.025

БОНДАРЕНКО Борис Іванович —
академік НАН України, доктор технічних наук, професор,
директор Інституту газу НАН України

ЩОДО ПЕРСПЕКТИВ ОДЕРЖАННЯ  
І ВИКОРИСТАННЯ СИНТЕЗ-ГАЗУ З ВУГІЛЬНОЇ СИРОВИНИ УКРАЇНИ

За матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України
29 жовтня 2014 року

Проаналізовано можливості розвитку виробництва синтез-газу з вугільної сировини в Україні з метою подолання енергетичної залежності держави від імпорту енергоносіїв і диверсифікації енергопостачання завдяки освоєнню внутрішніх джерел паливних ресурсів. Розглянуто перспективи реалізації міжнародного інвестиційного проекту «Високотехнологічний комплекс виробництва моторного палива з вугілля», який передбачає створення в Україні промислового виробництва моторного палива з синтез-газу за методом Фішера – Тропша.

Ключові слова: енергетична безпека, вугілля, синтез-газ, метод Фішера-Тропша, моторне паливо.

Одним із найважливіших пріоритетів сьогодення є енергетична безпека держави. Незадовільний рівень енергетичної безпеки України загалом зумовлений як глобальними викликами, так і національними енергетичними проблемами. За оцінками незалежної експертної організації – Світового енергетичного конгресу, за рівнем енергетичної безпеки Україна в 2013 р. посідала 59-те місце серед 129 досліджених країн. Особливо гострим питанням енергетичної безпеки України є критичний стан вуглеводневого сектору національної енергетики, і нині до цієї проблеми прикута увага всього суспільства. При цьому на перший план висувається необхідність задоволення потреб країни у природному газі, хоча проблема забезпечення нафтопродуктами є не менш значущою для енергетичної безпеки держави.

Сьогодні в Україні найбільшу увагу приділяють реалізації заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, які рекомендовані Міжнародним енергетичним агентством та деякими іншими експертними організаціями у сфері енергоспоживання. Одним із головних напрямів виконання цих рекомендацій є популяризація заходів з енергозаощадження. Однак саме лише підвищення енергоефективності економіки, попри всю очевидну його доцільність, не в змозі забезпечити самодостатність національної енергетичної безпеки. Слід зазначити, що популярну сьогодні в Україні ідею послаблення енергетичної залежності вітчизняної економіки від імпорту енергоносіїв шляхом диверсифікації зовнішніх джерел постачання вуглеводнів також не можна розглядати як фактор гарантування самодостатності національної енергетичної сфери, оскільки її реалізація спроможна забезпечити лише змінення форми зовнішньої енергетичної залежності. З огляду на обмеженість енергетичних ресурсів України, потрібно звернути увагу на досвід інших країн щодо адаптації їхньої структури енергозабезпечення до можливостей національної енергетичної ресурсної бази. Такий досвід переконливо свідчить, що одним із ефективних шляхів розв’язання цієї проблеми є газифікація вугілля з одержанням різних продуктів перероблення, до яких належить і синтез-газ. Повний текст (PDF) .