Вісник НАН України. 2019. № 3. С.35-43

ШУЛЬГА Микола Федорович —
академік НАН України, академік-секретар Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України, генеральний директор Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», голова наукової ради цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій»

ПРО ВИКОНАННЯ ЦІЛЬОВОЇ КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАН УКРАЇНИ «НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ЯДЕРНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ ТА ПЕРСПЕКТИВНИХ ЯДЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ»
Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 січня 2019 року

Доповідь присвячено результатам виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій» за 2016–2018 рр., головною метою якої було проведення прикладних досліджень для вирішення проблем наукового забезпечення розвитку ядерної енергетики та використання ядерних технологій для потреб промисловості, енергетики і суспільства.

Вельмишановний Борисе Євгеновичу!

Вельмишановні члени Президії НАН України!

В Україні атомну енергетику розглядають як одне з найбільш економічно ефективних джерел енергії. Подальший розвиток ядерного енергетичного сектору на період до 2035 року прогнозують з урахуванням того, що частка атомної генерації в загальному обсязі виробництва електроенергії зростатиме і надалі. Вже сьогодні питома вага атомної енергетики у вітчизняному енергетичному балансі становить понад 50%.

Вашій увазі пропонується звіт про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій» за 2016–2018 рр. Протягом звітного періоду за Програмою виконувалося 50 наукових проектів із залученням 19 установ з шести відділень НАН України, а саме: ядерної фізики та енергетики; фізико-технічних проблем матеріалознавства; фізико-технічних проблем енергетики; фізики і астрономії; механіки; хімії. У 2018 р. розпорядженням Президії НАН України від 31.07.2018 № 433 Програму було доповнено 8 науковими проектами за бюджетною програмою КПКВК 6541230. Середній річний обсяг фінансування становив близько 10 млн грн.

Дослідження в рамках Програми виконували за такими шістьома розділами:

  • Розділ 1. Обґрунтування подовження ресурсу і безпеки роботи основного обладнання АЕС, його модернізація та розробка методологічних основ виведення енергоблоків з експлуатації (керівник — академік НАН України В.В. Харченко).
  • Розділ 2. Розвиток сировинної бази ядерної енергетики та технологічні основи виготовлення ядерного палива (керівник — кандидат фізико-математичних наук В.С. Красноруцький).
  • Розділ 3. Розроблення нових радіаційно стійких конструкційних і функціональних матеріалів для потреб атомної галузі (керівник — член-кореспондент НАН України В.М. Воєводін).
  • Розділ 4. Дослідження і розроблення ядерно-енергетичних установок четвертого покоління з високою ефективністю та гарантованою керованістю, а також перспективних паливних циклів (керівник — академік НАН України В.Ю. Сторіжко).
  • Розділ 5. Створення методик і технологій переробки, довгострокового зберігання і захоронення активних відходів атомно-промислового комплексу, вдосконалення систем моніторингу та контролю щодо його впливу на населення, персонал і довкілля (керівники — член-кореспондент НАН України Г.В. Лисиченко і член-кореспондент НАН України Ю.Л. Забулонов).
  • Розділ 6. Створення та впровадження новітніх радіаційних технологій для промисловості, охорони довкілля, матеріалознавства, сільського господарства, медицини, діагностики матеріалів та технологічних процесів (керівники — член-кореспондент НАН України А.М. Довбня і кандидат фізико-математичних наук В.В. Тришин).

Під час виконання Програми основну увагу було спрямовано на вирішення актуальних завдань забезпечення міцності та ресурсу конструкційних елементів реакторів і основного обладнання АЕС, створення методологічних основ обґрунтування подовження строків експлуатації енергоблоків АЕС України.

Так, в Інституті проблем міцності ім. Г.С. Писаренка НАН України в результаті розрахункових та експериментальних досліджень розроблено методику експрес-оцінки опору крихкому руйнуванню корпусу реактора з можливістю варіювання форми, розміру та місця розташування тріщини, що дозволить ефективно визначати її критичний розмір та найбільш небезпечне місце в елементі конструкції.

Фахівці Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України провели дослідження кінетики напружено-деформованого стану внутрішньокорпусних пристроїв у процесі довгострокової експлуатації (до 60 років) з урахуванням істотної нерівномірності температурного поля і швидкості набору пошкоджувальної дози, залишкових технологічних напружень, радіаційного окрихчення матеріалу, а також навантаження від робочого тиску і ваги самих елементів. 

Повний текст