Вісник НАН України. 2015. № 9. С. 13–20.

ТВОРЧІСТЬ ЯК ВІКНО У ПІДСВІДОМІСТЬ
Інтерв’ю з академіком НАН України О.О. Кришталем

Про мозок людини як найскладнішу та найдосконалішу з відомих нам структур, про свідомість як адаптивний щабель еволюції, про творчість як процес комунікації свідомого і підсвідомого ми говорили з відомим українським нейрофізіологом, професором, академіком НАН України, членом РАН та Європейської академії наук, директором Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України Олегом Олександровичем Кришталем.

– Олегу Олександровичу, Ви обирали фах на початку 60-х років. Чому саме дослідження мозку? Адже в той час ще нічого не провіщало майбутнього розквіту нейронауки. Розкажіть про себе, будь ласка.

– Народився я в Києві. Мої батьки були вченими, і починаючи з 4-річного віку я регулярно виїздив з ними в ентомологічні експедиції. Це було надзвичайно цікаво, бо я міг спостерігати те, про що більшість моїх однолітків навіть не підозрювали. Я бачив потужні смерчі на Півдні України, майже як на знаменитій «алеї торнадо» в Америці, я бачив нашестя сарани і знищені нею поля, що нагадували апокаліптичні біблійні картини. З дитинства я мав схильність до самоаналізу, дуже рано в мене проявилося відчуття рефлексії. Дотепер яскраво пам’ятаю, як ще зовсім малим я щось накоїв і мене поставили в куток. Стою, ридма ридаю від образи, і раптом у якусь мить я нібито побачив себе збоку, відчув свою індивідуальність, яку не можна покарати, не можна образити. І це було диво, щось таємниче, щось дуже особисте. Потім, через багато років, уперше прочитавши «Війну і мир» Толстого, мене глибоко вразив епізод, коли П’єр Безухов потрапляє у полон до французів. Пам’ятаєте? «В плену держат меня. Кого? Меня? Меня мою бессмертную душу!». Це так перекликалося з моїм дитячим усвідомленням власного Я, моїм відкриттям цього дива! З того часу Толстой став моїм духовним проводирем. У дитинстві я спочатку мріяв стати письменником, але дорослі пояснили мені, що в радянській системі для цього насамперед потрібно навчитися брехати.

– Батько пояснив?

– Ні. Батько взагалі уникав політичних розмов. Він зазнав дуже серйозної психологічної травми, потрапивши під час війни у полон, півтора року відсидів у таборі смерті, а потім ще довго перебував під пильним оком органів НКВС. Він був професором Київського університету, і перевіряли його дуже ретельно. Не раз бувало, що по дорозі з роботи додому, а жили ми тоді на Жилянській, біля батька раптом зупинялося чорне авто, і офіцер НКВС запрошував його сісти в машину. Повірте мені, це було справді страшно. Батька везли на якусь квартиру, де його показували людям, які були в тому самому таборі, щоб переконатися, що він не співпрацював з німцями. Доходило до того, що ми намагалися вдома уникати волошкового кольору, який асоціювався у батька з форменим кашкетом служби безпеки. Повний текст

 

Additional uncaught exception thrown while handling exception.

Original

PDOException: SQLSTATE[HY000]: General error: 2006 MySQL server has gone away: SELECT 1 AS expression FROM {variable} variable WHERE ( (name = :db_condition_placeholder_0) ); Array ( [:db_condition_placeholder_0] => cron_last ) in variable_set() (line 1240 of /home/visnyk-nanu/www/includes/bootstrap.inc).

Additional

PDOException: SQLSTATE[HY000]: General error: 2006 MySQL server has gone away: SELECT s.lid, t.translation, s.version FROM {locales_source} s LEFT JOIN {locales_target} t ON s.lid = t.lid AND t.language = :language WHERE s.source = :source AND s.context = :context AND s.textgroup = 'default'; Array ( [:language] => uk [:source] => %type: !message in %function (line %line of %file). [:context] => ) in locale() (line 720 of /home/visnyk-nanu/www/modules/locale/locale.module).


Uncaught exception thrown in shutdown function.

PDOException: SQLSTATE[HY000]: General error: 2006 MySQL server has gone away: DELETE FROM {semaphore} WHERE (value = :db_condition_placeholder_0) ; Array ( [:db_condition_placeholder_0] => 5591824215a30f0f0725509.59699256 ) in lock_release_all() (line 269 of /home/visnyk-nanu/www/includes/lock.inc).