Вісник НАН України. 2015. № 1. С. 57-68.
https://doi.org/10.15407/visn2016.01.057
ЗГУРОВСЬКИЙ Михайло Захарович –
академік НАН України, доктор технічних наук, професор,
науковий керівник Навчально-наукового комплексу
«Інститут прикладного системного аналізу» НАН України і МОН України
ТЕХНОЛОГІЧНЕ ПЕРЕДБАЧЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ НА СЕРЕДНЬОСТРОКОВОМУ (ДО 2020 р.) І ДОВГОСТРОКОВОМУ (ДО 2030 р.) ЧАСОВИХ ГОРИЗОНТАХ
За матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України
4 листопада 2015 року
Розглянуто комплекс виконаних робіт з технологічного передбачення (форсайту) розвитку майбутньої економіки України на середньостроковому (2015–2020 рр.) і довгостроковому (2020–2030 рр.) часових горизонтах. З використанням методу Дельфі виявлено головні кластери нової економіки України, які можуть забезпечити успішну інтеграцію країни в міжнародну кооперацію праці. Застосування методів сценарного планування та SWOT-аналізу дозволило побудувати групу сценаріїв розвитку майбутньої економіки України до 2030 р. Ці сценарії можуть використовуватися особами, що приймають рішення на рівні держави, інституціями громадянського суспільства та міжнародними організаціями для розроблення раціональної політики і конструктивних планів соціально-економічного розвитку України на середньо- і довгострокову перспективу.
Ключові слова: сценарне планування, SWOT-аналіз, метод Дельфі, форсайт економіки України, метод двох осей, метод гілки.
Вступ
Після втрати Україною в 2013–2014 рр. контролю над газовими родовищами Чорноморського шельфу та туристичним сегментом Криму і значною частиною гірничодобувної, металургійної та хімічної промисловості Донбасу стало очевидним, що майбутня економіка країни вже не матиме попереднього характеру розвитку та попередньої структури. Втрачені підприємства формували основу цілих галузей економіки. Так, Донбас, де проживає 14% населення України, був основним промислово-енергетичним центром – частка цього регіону у ВВП країни становила 16%, зокрема 25% у промисловості і 7% у сільському господарстві. Він забезпечував 95% внутрішніх потреб у вугіллі та непропорційно велику частку товарного експорту –23,2% [1].
Вихід з-під контролю України АР Крим оцінюється втратою 4,3% населення України, 1,5–1,6% зовнішньоторговельного обороту і 4% ВВП. За підрахунками Міністерства екології та природних ресурсів України і Міністерства юстиції України, загальна сума втрат, пов’язаних з анексією Криму, оцінюється у понад 1 трлн грн, з них сума прямих збитків становить 950 млрд грн, втрати ринкової вартості матеріально-сировинної бази цього регіону – 126,8 млрд грн [1]. Динаміка зниження ВВП України в 2014–2015 рр. підтверджує окреслені тенденції. Значних втрат зазнали переробна, добувна та енергетична галузі промисловості. Рівень втрат потенціалу базових галузей промисловості Донбасу та АР Крим у структурі економіки України наведено на рис. 1.
Економіка почала функціонувати у принципово інших умовах, відбувся розрив господарських зв’язків із промисловими регіонами Російської Федерації, АР Крим, Донецькою та Луганською областями, що спричинило значне падіння експортного потенціалу держави, суттєву фінансово-економічну нестабільність і фактично руйнування попередньої моделі сировинної, низькотехнологічної економіки України.
Отже, нова економіка України має знайти для себе інші сфери в міжнародній кооперації праці за тими кластерами економіки, за якими вона має географічні, ресурсні та людські переваги. Безальтернативною є її переорієнтація на високотехнологічний шлях подальшого розвитку. При цьому держава має зробити ставку суто на якісний людський капітал, включити конкурентоспроможну науку, передову освіту та високотехнологічний бізнес до переліку основних рушійних сил своєї економіки. Повний текст (PDF)