Вісник НАН України. 2015. № 10. С. 75–77.

СУХОМЛИН Марина Миколаївна –
доктор біологічних наук,
професор кафедри ботаніки ННЦ «Інститут біології»
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

ГРИБИ В ЕКОСИСТЕМІ: ЕТАЛОН ПРИСТОСУВАННЯ
Рецензія на книгу Г.Л. Антоняк,  З.І. Калинець-Мамчур, І.О. Дудка, Н.О. Бабич, Н.Є. Панас «Екологія грибів»

У книзі проаналізовано результати сучасних наукових досліджень щодо екологічних особливостей поширення грибів, їх взаємозв’язків з іншими компонентами біоти. Розглянуто фітопатологічний аспект взаємовідносин грибів з рослинами, роль грибів як збудників хвороб людини і тварин. Обговорено перспективність практичного застосування грибів і продуктів їх метаболізму в медицині, фармакології, біотехнології, рослинництві та інших сферах діяльності людини.

У 2013 р. у видавництві Львівського національного університету імені Івана Франка вийшла монографія Г.Л. Антоняк, З.І. Калинець-Мамчур, І.О. Дудки, Н.О. Бабич, Н.Є. Панас «Екологія грибів». Ця солідна праця – результат плідного співробітництва фахівців вищих навчальних закладів з науковцями НАН України. Варто зауважити, що мікологічна спільнота вже давно чекала на «добротну» роботу, присвячену питанням екології грибів. Публікації такого плану не з’являлися вже давно, а ті, що були видані, висвітлювали лише окремі питання екології грибів [1–3].

Незважаючи на те, що гриби – одна з найдавніших груп еукаріотичних організмів, у науковій спільноті й дотепер немає одностайності щодо того, які організми мають входити до цієї групи. Вважається, що на сьогодні описано не більш як 5% від загального числа видів грибів, які існують у природі [4]. Проте визначна, без перебільшення космічного масштабу, роль грибів сумніву не підлягає. Найяскравіше екологічну унікальність грибів можна проілюструвати на прикладі процесів біологічного розкладання деревини – основного і специфічного компонента біомаси лісів. З-поміж усього різноманіття організмів у сучасній біосфері лише гриби мають необхідні й самодостатні ферментні системи, які дозволяють їм здійснювати повну біохімічну конверсію сполук деревини [5]. Починаючи з другої половини XX ст. постійно зростає увага науковців і виробничників до грибів як об’єктів біотехнологій, що зумовлює розвиток досліджень у плані з’ясування їхніх біологічних і філогенетичних особливостей та екологічного значення. А відтак, зрозумілими стають і перспективи розвитку мікології в напрямі широкого практичного використання грибів.

Отже, поява монографії, в якій відображено теоретичні й практичні аспекти життєдіяльності грибів та їх взаємовідносини з іншими організмами, стала важливою і довгоочікуваною подією для вітчизняних мікологів. На теренах України це перше видання, де комплексно розглянуто проблеми екології грибів.

Книга має 6 розділів, кольорові додатки та величезний бібліографічний список із 3236 джерел, причому левову частку з них становлять іноземні публікації. Повний текст