Вісник НАН України. 2018. № 10. С.3-16
https://doi.org/10.15407/visn2018.10.003
СТАВНЮК Віктор Володимирович —
доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Київського національного університету імені Тараса Шевченка
ACADEMIA AETERNA
«Академія вічна». Як школа Платона, вона сходить до античної цивілізації, визначальною рисою якої була свобода не підданого, а громадянина грецького поліса і римської цивітас. В умовах середньовічної цивілізації Академія зберігається у згадках про неї авторів християнських і класичних, а відроджується в межах обох «докласичних» Ренесансів — Каролінгського і Оттонівського. Остаточне ж її «повернення» у реалії постантичної європейської цивілізації відбувається в межах Відродження «класичного». Притулок мистецтв і наук, фундамент для заснованої на наукових принципах освіти, Академія Нової і Новітньої доби стоїть на сторожі добра, правди і гуманістичних завоювань людського духу. Сьогодні Академії виповнили світ і стали тією інституцією, в якій людство зберігає свою єдність у постійному зверненні до минулих поколінь, до минулих епох.
Ключові слова: Академія, Афінська школа, антична цивілізація, Ренесанс, Платон, християнство, НАН України.
Один із сучасних дослідників, звертаючись до теми Академії, розпочинає свою статтю з констатації: «завдяки Платону … академії виповнюють освітню сферу Західного світу» [1]. Подібна ситуація характерна і для світу пострадянського. Задавши пошук у Google із запитом академія в україномовному просторі, ми знаходимо 13 400 000 (0,54 с) входжень із значеннями дуже різними. Ось вибірка, першу трійку якої за частотністю запитів в українському Інтернеті складають: академія адвокатури, академія сбу, академія наук україни. Перші дві з них зорієнтовані на діяльність у прикінцевому рахунку педагогічну, освітянську, тоді як третя асоціюється передусім з діяльністю науковою. Подальший довгий ряд ключових слів за запитом академія (всього 526 ключових слів, знайдених за допомогою умовно безкоштовного інструменту Keyword Tool), включає цілу низку закладів освітянських (академія прокуратури, … академія безперервної освіти, … академія управління персоналом при президентові україни …), наукових (академія педагогічних наук, академія економічних наук україни), паранаукових (академія успішних поварів, академія успіху, академія краси)… Представлені і зовсім уже екзотичні: зі світу кіно (академія рашмор, академія вампірів, королівська академія…), спорту (академія шальке 04, академія тенісу, академія боксу…), медіа (академія гугл, академія ютуб)… Є й академія щастя.
Що ж об’єднує наведені приклади? Насамперед — сама назва.
Отже, Академія.
Спочатку про значення самого слова «Академія». Традиційно вважається, що воно походить від грецького Ακαδήμεια — назви садів поблизу Афін, присвячених міфічному героєві Академу [2], і має довгу історію: вживалося і продовжує вживатися, як було показано вище, у значеннях дуже різних. Сьогодні ним позначаються: а) наукові установи; б) навчальні заклади; в) товариства учені і такі, що претендують на «ученість». «Академії» різних ґатунків, різного змісту і різної форми виповнили світ, але всі вони в прикінцевому рахунку сходять до античного свого прототипу.
Найдавніше значення слова «Академія» представлене в історії філософії. Так називалося місце, де колись навчав Платон. І так називалася низка філософських шкіл, що різнилися своїми вченнями, але успадкували назву школи Платона [3, с. 225]. Історія ж Академії — це історія постійно відтворюваного звернення суспільства та його інтелектуальних провідників до минулих епох і минулих поколінь.
Необхідне застереження. Доба Платона є добою класичною в історії античної греко-римської цивілізації, визначальною рисою якої була свобода (а не рабство, як часто можна почути ще й сьогодні). Свобода вільного виробника і вільного підприємця, який вільно розпоряджається умовами і результатами своєї праці; свобода не підданого монарха–деспота–владики, а громадянина республіки, що ґрунтується на більш або менш послідовно втілених принципах демократії, народовладдя [4, с. 3–5], [5, с. 287], [6, с. 18–35].
Принципово важливим доповненням цієї свободи було дозвілля. Громадянин за умови послідовно проведених полісних принципів сам визначав межі вільного від екзистенційних турбот часу, параметри і способи його проведення. Саме для них — для громадян, що користуються дозвіллям, схоле (ἡ σχολή), — і започатковуються гімнасії для фізичних вправ, але й для інтелектуальних занять також [5, с. 279, 281, 285–287] (загалом про гімнасій див. головно [7]).
Саме в них, у гімнасіях, провадячи свої διατριβαὶ καὶ λόγοι [8 (пор.: [5, с. 279–280], починають навчати і перші в Елладі (та й у світовій історії назагал) професійні вчителі (мудрості) софісти. У них проводитиме свої бесіди Сократ. На них, зрештою, будуть зорієнтовані і започатковувані учнями Сократа філософські школи (про софістів і Сократа, софістів і Платона див., напр. [9, с. 76–89]; пор. [5, с. 280] і особливо [10, с. 114–125]).