Вісник НАН України. 2019. № 3. С.26-30

ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
16 січня 2019 року

Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій» (доповідач — академік НАН України М.Ф. Шульга)

Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов)

Кадрові та поточні питання

На засіданні Президії НАН України 16 січня 2019 р. члени Президії HAH України та запрошені заслухали доповідь голови наукової ради цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій», академіка-секретаря Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України, академіка НАН України Миколи Федоровича Шульги про результати виконання зазначеної Програми.

Цільову комплексну програму наукових досліджень НАН України «Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій» започатковано відповідно до постанови Президії НАН України від 3 лютого 2016 р. № 13 «Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України “Науково-технічний супровід розвитку ядерної енергетики та застосування радіаційних технологій в галузях економіки”». Головною метою Програми було визначено проведення прикладних досліджень для вирішення проблем наукового забезпечення розвитку ядерної енергетики та використання ядерних технологій для потреб промисловості, енергетики і суспільства.

За Програмою протягом 2016–2018 рр. виконувалося 50 наукових проектів із залученням 19 установ шести відділень НАН України. У 2018 р. розпорядженням Президії НАН України від 31 липня 2018 р. № 433 Програму було доповнено 8 науковими проектами за бюджетною програмою КПКВК 6541230.

Під час виконання Програми отримано низку важливих результатів, які вже мають практичне застосування або плануються до впровадження. Особливу увагу було приділено питанням подовження ресурсу корпусів реакторів та основного обладнання енергоблоків АЕС, створенню методологічних основ обґрунтування подовження строків експлуатації енергоблоків АЕС України. Завдяки співпраці установ НАН України з НАЕК «Енергоатом» вже подовжено дозвільний термін експлуатації шести енергоблоків атомних електростанцій України. Це дало змогу державі зекономити значні кошти та час, необхідний для будівництва нових реакторів.

Не менш важливим напрямом діяльності установ НАН України в рамках зазначеної Програми є участь у роботах зі створення матеріалів для вітчизняних елементів ядерно-паливного циклу та верифікації нових паливних елементів для ядерної енергетики. Результати, одержані вченими Академії, сприяли досягненню НАЕК «Енергоатом» помітних успіхів у диверсифікації джерел постачання ядерного палива.

Успішно виконувалися й інші напрями Програми. Зокрема, проведено комплексне оцінювання та геолого-економічне обґрунтування уранового потенціалу геологічних структур України, розроблено нові радіаційно стійкі матеріали, запропоновано нові методи вирішення проблем поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами, розроблено технологію нанесення захисних покриттів і, що найважливіше, ядерні методики діагностики та лікування людини.

При цьому на сьогодні за всіма напрямами Програми потребують вирішення чимало нових міжисциплінарних проблем. Розширюються перспективи використання ядерних технологій для різних сфер економіки, охорони довкілля, медицини. Актуальним є проведення досліджень зі встановлення принципів роботи та створення паливних елементів і конструкційних матеріалів для ядерних реакторів наступних поколінь.

В обговоренні доповіді взяли участь академік НАН України Б.Є. Патон, президент Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» Ю.О. Недашковський, академік-секретар Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України академік НАН України Л.М. Лобанов, директор Інституту проблем міцності ім. Г.С. Писаренка НАН України академік НАН України В.В. Харченко, академік-секретар Відділення фізики і астрономії НАН України академік НАН України В.М. Локтєв, голова Північно-Східного наукового центру НАН України та МОН України, генеральний директор Державної наукової установи «Науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів» НАН України» академік НАН України В.П. Семиноженко, радник Президії НАН України, почесний директор Інституту магнетизму НАН України та МОН України академік НАН України В.Г. Бар’яхтар, академік-секретар Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України, директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України академік НАН України С.В. Комісаренко, директор Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академік НАН України В.М. Геєць.

Повний текст