Вісник НАН України. 2016. № 9. С. 65-71
Одотюк Ігор Васильович
доктор економічних наук, головний науковий співробітник Державної установи «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України»
ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ ЗА ВІДСУТНОСТІ НАУКИ – НОВИЙ РЕЦЕПТ УКРАЇНСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО ДИВА?
У державних стратегічних документах зазначено прагнення України стати економічно високорозвиненою країною. Однак обраний Урядом інструмент формування вітчизняної інноваційної економіки, який полягає в активному використанні бюджетної політики перманентного скорочення фінансування української науки, є не таким вже однозначним з точки зору перспективи отримання бажаного результату. У статті представлено експертну оцінку ступеня обґрунтованості стратегічного бачення держави щодо ефективності такого способу розбудови сучасної інноваційної економіки в Україні. Розглянуто нагальні питання кадрового та фінансового забезпечення розвитку вітчизняної науки. На основі міжнародного порівняльного аналізу показано рівень сучасного відставання України від країн ЄС та інших провідних держав світу за показниками концентрації наукових кадрів, зокрема фахівців у сфері виконання наукових та науково-технічних робіт (ННТР), загального обсягу фінансового забезпечення ННТР, обсягу бюджетного фінансування діяльності наукових установ. Сформульовано висновок про безпідставність аргументів представників влади на користь скорочення державного фінансування наукового сектору в Україні.
Нинішня динаміка розвитку світової економіки — це результат, який, крім впливу світової фінансової кризи та регіональних воєнних конфліктів, зумовлений якісною зміною використовуваних технологій. Сьогодні нові технологічні рішення стрімко набувають звичного буденного значення практично в усіх сферах життєдіяльності сучасної людини. Створення і впро- вадження нових технологій відбувається в межах інноваційного циклу, стимулювання якого стає прерогативою держави. Приклади успішного державного менеджменту в інноваційній сфері є в різних країнах світу, але рецептів успіху не так вже й багато. Є країни, які мають власний науковий потенціал для продукування фундаментальних технологічних новацій, однак є й інші, в яких внутрішнє виробництво ґрунтується на вико- ристанні залучених технологій. Проте, за будь-якого з цих двох варіантів розвитку інноваційного процесу, вагомим і незамінним його учасником є наука.