Вісник НАН України. 2015. № 12. С. 3–9.

ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ 
7  жовтня 2015 року

Про підготовку до запуску джерела нейтронів на підкритичній збірці (доповідач – академік НАН  України І.М. Карнаухов)

Стан та перспективи розвитку відновлюваної енергетики (доповідач – доктор технічних наук С.О. Кудря)

Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач – академік НАН  України В.Л. Богданов)

Кадрові та поточні питання

На засіданні Президії HAH України 7 жовтня 2015 р. члени Президії HAH України та запрошені заслухали наукову доповідь заступника генерального директора Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» (ННЦ ХФТІ) академіка НАН України Івана Михайловича Карнаухова про підготовку до запуску джерела нейтронів на підкритичній збірці.

У доповіді йшлося про результати виконаних робіт із завершення будівництва та введення в експлуатацію дослідницької ядерної установки «Джерело нейтронів, засноване на підкритичній збірці, що керується лінійним прискорювачем електронів», аналогів якої у світі немає і найближчими роками не очікується. ННЦ ХФТІ, як експлуатуюча організація, пройшов всі передбачені законодавством України етапи спорудження установки, в тому числі затвердження її проекту Кабінетом Міністрів України та одержання ліцензії Державної інспекції ядерного регулювання (Держатомрегулювання) України на право провадження діяльності з будівництва та введення установки в експлуатацію. Роботи здійснюються під постійним наглядом Держатомрегулювання України, що гарантує дотримання всіх норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки.

Звісно, з реалізацією цього проекту виникали певні труднощі, зумовлені численними факторами, що впливали й досі впливають на процес створення установки. Насамперед вони пов’язані з новизною конструкції й унікальністю експлуатаційно-технічних характеристик установки; відсутністю на вітчизняному ринку багатьох необхідних компонентів; жорсткістю термінів реалізації проекту і тим, що інвестор (Сполучені Штати Америки) започаткував процес виконання міждержавної угоди одразу після її укладання, ще до здійснення ліцензування діяльності ННЦ ХФТІ. Крім того, багато проблем постають через недосконалість нормативно-технічної бази України у цій сфері і повну відсутність прототипів для розроблення технічної та експлуатаційної документації.

На кінець 2015 р. заплановано завершити пусконалагоджувальні роботи та індивідуальні випробування окремих систем установки, після чого мають відбутися комплексні випробування установки в цілому та її фізичний пуск.

Після введення в експлуатацію ядерної установки «Джерело нейтронів» планується створити в ННЦ ХФТІ сучасну експериментальну базу для наукового супроводу ядерної енергетики України, зокрема з подовження строків експлуатації реакторів АЕС, а також для проведення досліджень з нейтронами в галузі ядерної фізики та енергетики, радіаційної медицини, радіаційного матеріалознавства, виробництва медичних ізотопів. Крім того, сама ядерна установка буде об’єктом досліджень як прототип нових безпечних джерел енергії на базі підкритичних систем.

Установка використовуватиметься як база підготовки кадрів вищої кваліфікації та стажування фахівців, що працюють у галузі ядерної енергетики, а також для проведення занять зі студентами вищих навчальних закладів з метою набуття практичних навичок і культури безпеки під час роботи на ядерних установках.

В обговоренні доповіді взяв участь генеральний директор Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» академік НАН України Іван Матвійович Неклюдов. Він зазначив, що в рамках Угоди з ядерної безпеки, закріпленої Меморандумом між Україною і Сполученими Штатами Америки на період з 2010 по 2015 р., Україна разом із США розробила і побудувала варіант дослідницької ядерної установки. Завдяки співпраці з Аргонською національною лабораторією в ННЦ ХФТІ створюється і швидко розвивається новий науковий напрям, пов’язаний з дослідженням ядерної підкритичної збірки. Ця розробка дасть змогу в майбутньому побудувати безпечні ядерні установки, що керуються прискорювачами електронів або протонів. Повний текст