Вісник НАН України. 2019. № 1. С.23-27

ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
7 листопада 2018 року

Про перспективи нарощування видобутку нафти і газу в Україні (доповідачі — академік НАН України О.Ю. Лукін, академік НАН України Є.І. Крижанівський, академік НАН України В.М. Геєць)

Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов)

Кадрові та поточні питання

Перед початком засідання Президент НАН України академік Б.Є. Патон вручив державні нагороди, присуджені Указами Президента України провідним науковцям Академії за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм.

***

Далі члени Президії НАН України та запрошені заслухали співдоповідь головного наукового співробітника Інституту геологічних наук НАН України академіка НАН України Олександра Юхимовича Лукіна, ректора Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу академіка НАН України Євстахія Івановича Крижанівського та директора Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академіка НАН України Валерія Михайловича Гейця про перспективи нарощування видобутку нафти і газу в Україні.

У співдоповіді було зазначено, що природно-ресурсний потенціал надр України та наявні науково-технічні напрацювання в галузі пошуку, розвідки, видобування нафти і газу створюють усі необхідні передумови та дають реальні можливості для вирішення надзвичайно актуальної сьогодні для України проблеми нарощування власного видобутку вуглеводнів, а отже, і зміцнення енергетичної безпеки держави.

В обговоренні співдоповіді взяли участь академік НАН України Б.Є. Патон; головний геолог Акціонерного товариства «Укргазвидобування» М.І. Мачужак; генеральний директор ПрАТ «Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту» Я.В. Кунцяк; перший віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців С.М. Прохоров; почесний директор Інституту газу НАН України академік НАН України І.М. Карп; директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України академік НАН України Я.С. Яцків; завідувач відділу геології вугільних родовищ Інституту геологічних наук НАН України доктор геологічних наук М.І. Євдощук.

У виголошених доповідях та виступах, що пролунали під час їх обговорення, було висвітлено важливі геологічні, технологічні та економічні аспекти проблеми нарощування видобутку нафти і газу в Україні. Наголошувалося, що від вирішення цієї проблеми залежить енергетична безпека країни, стабільність вітчизняної економіки і соціальної сфери.

У доповідях було підкреслено, що в Україні сьогодні є реальна можливість істотно збільшити власний видобуток вуглеводнів, причому у досить стислі терміни. Реалізувати цю можливість можна, зокрема, завдяки відновленню законсервованих свердловин, освоєнню морського шельфу Чорного моря та видобутку нафти і газу з великих глибин Дніпровсько-Донецької западини та у Прикарпатті.

Для того, щоб запропоновані шляхи нарощування видобутку стали реальністю, потрібні не лише економічні стимули з боку держави, а й активне використання науково-технічних розробок вітчизняних науковців. Це пов’язано з особливостями надр України та необхідністю зменшення негативного впливу видобувних робіт на стан довкілля.

Доробок вітчизняних учених з цього питання, як зазначалося у виступах, досить вагомий. На думку доповідачів, заслуговує на підтримку пропозиція щодо створення державної ключової лабораторії для вирішення проблем нафтогазової галузі через об’єднання науково-технічного потенціалу Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу та профільних наукових установ НАН України. Це створить механізм для залучення додаткових коштів, у тому числі від Національного фонду досліджень України, діяльність якого має розпочатися найближчим часом.

Президія НАН України також зауважила, що, крім нарощування видобутку вуглеводнів, не слід забувати і про необхідність ефективного їх використання та зменшення споживання енергоресурсів. Наукові установи Академії мають і надалі розвивати відповідні дослідження та розробки.

Повний текст