Вісник НАН України. 2017. № 4. С. 13-22

НОСОВСЬКИЙ Анатолій Володимирович —
член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук, професор, директор Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України

ПРО СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО СУПРОВОДУ ДІЯЛЬНОСТІ З ПЕРЕТВОРЕННЯ ОБ’ЄКТА «УКРИТТЯ» НА ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНУ СИСТЕМУ
За матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 8 лютого 2017 року

Тридцять років тому, 30 листопада 1986 р., Державна комісія прийняла на технічне обслуговування законсервований енергоблок № 4 Чорнобильської АЕС. Для перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему Україна разом із міжнародною спільнотою докладає багато зусиль. Так, наприкінці 2016 року об’єкт «Укриття» накрили новим безпечним конфайнментом (НБК). Однак це лише перший, початковий етап, надалі потрібно провести ще багато наукових досліджень, вжити організаційних і технічних заходів для досягнення кінцевої мети — вилучення паливовмісних матеріалів з об’єкта «Укриття». У доповіді наведено основні положення Програми науково-технічного супроводу на етапах уведення в експлуатацію та експлуатації НБК, яка охоплює всі напрями діяльності з перетворення обєкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.

Понад тридцять років тому, 30 листопада 1986 р., Державна комісія прийняла на технічне обслуговування законсервований 4-й енергоблок Чорнобильської АЕС. Ця споруда дістала назву об’єкт «Укриття» [1].

Технічне обслуговування законсервованого енергоблока було покладено на Чорнобильську АЕС, а наукове керівництво — на Інститут атомної енергії ім. І.В. Курчатова [2]. Після здобуття Україною незалежності функцію науково-технічного супроводу робіт на об’єкті «Укриття» взяв на себе створений у системі Національної академії наук України Міжвідомчий науково-технічний центр «Укриття» (МНТЦ), який у 2004 р. було реорганізовано в Інститут проблем безпеки атомних електростанцій (ІПБ АЕС) [3].

Упродовж усіх цих років співробітники ІПБ АЕС виконували на об’єкті «Укриття» наукові та практичні роботи з радіаційної розвідки приміщень аварійного енергоблока з метою встановлення місцезнаходження залишків ядерного палива, створення систем безпеки, діагностичних та експлуатаційних систем, визначення кількості ядерного палива, дослідження нестійких будівельних конструкцій аварійного енергоблока, розроблення стратегії перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему та ін. [4].

Починаючи з 1993 р. Україна разом із міжнародною спільнотою вживає заходів щодо перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему. Майже в усіх цих роботах беруть активну участь науковці ІПБ АЕС та інших установ НАН України.

29 листопада 2016 р. на Чорнобильській АЕС відбулася урочиста церемонія з нагоди встановлення у проектне положення нового безпечного конфайнменту (НБК). У заході взяли участь Президент України Петро Порошенко, представники посольств країн-донорів, профільних міністерств та відомств. У 2017 р. планується ввести НБК в експлуатацію.

Однак створення НБК є лише першим, початковим етапом перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему. Потрібно провести ще багато наукових досліджень, вжити організаційних і технічних заходів для досягнення кінцевої мети — вилучення паливовмісних матеріалів.

Одразу ж після міжнародного конкурсу 1993 р. було підготовлено технічне завдання на розроблення техніко-економічного обґрунтування з перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему та запропоновано перелік заходів, що включав кілька етапів:

  • перший етап — стабілізація нестабільних будівельних конструкцій об’єкта;
  • другий — спорудження нової локалізуючої оболонки — нового безпечного конфайнменту;
  • третій — демонтаж нестабільних будівельних конструкцій, вилучення та захоронення ядерних і радіоактивних матеріалів, зняття 4-го енергоблока з експлуатації.

На сьогодні реалізовано перші два завдання: стабілізація будівельних конструкцій та спорудження НБК. Однак через недостатність фінансування кінцевої запланованої мети проекту так і було досягнуто.

Утворені внаслідок аварії скупчення паливовмісних матеріалів є головним джерелом небезпеки об’єкта «Укриття». За своїм складом і станом вони належать до довгоіснуючих радіоактивних відходів (РАВ), а для деяких з них і до цього часу немає підтвердження, що вони є ядерно безпечними. Головне завдання при перетворенні об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему полягає у вилученні з приміщень об’єкта ядерних матеріалів та інших високоактивних відходів і розміщення їх у спеціалізованому сховищі, яке відповідає всім нормам безпеки [5, 6].

Вилучення паливовмісних матеріалів — основна умова перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему і зняття його з експлуатації. Роботи зі зняття енергоблока з експлуатації можуть розпочатися лише тоді, коли паливовмісні матеріали будуть переведені в ядерно безпечний стан і поставлені на контрольоване зберігання або передані на захоронення.

Повний текст