Вісник НАН України. 2014. № 4. С. 75-83.
 https://doi.10.15407/visn2014.04.075

МАЗУР Олександр Анатолійович –
кандидат економічних наук, завідувач відділу економічних досліджень
Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України

ПЕТРУК Вадим Станіславович –
провідний інженер Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України

ПУСТОВОЙТ Сергій Володимирович –
кандидат технічних наук, старший науковий співробітник
Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України

НАДУТЕНКО Максим Вікторович –
науковий співробітник Українського мовно-інформаційного фонду НАН України

ОСТАПОВА Ірина Вадимівна –
кандидат технічних наук, науковий співробітник
Українського мовно-інформаційного фонду НАН України

СИДОРЧУК Надія Миколаївна –
кандидат технічних наук, старший науковий співробітник
Українського мовно-інформаційного фонду НАН України

ШИРОКОВ Володимир Анатолійович –
академік НАН України, директор
Українського мовно-інформаційного фонду НАН України

ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ
В ГАЛУЗІ ЗВАРЮВАННЯ НА ОСНОВІ ВІРТУАЛЬНИХ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ЛАБОРАТОРІЙ

Розглянуто особливості формування багатомовної лексикографічної системи української термінології в галузі зварювання та споріднених процесів на принципах адекватності російськомовній термінології та загальноприйнятій у світовому науково-технічному просторі – англомовній.

Ключові слова: зварювальна термінологія, терміни, термінологічний словник, лексикографічні системи.

Зварювання є однією з провідних міжгалузевих наук і технологій, інженерно- й наукомісткою складовою національної та світової економіки. У багатьох галузях промисловості зварювання виступає самостійним технологічним сектором виробничого процесу. Суттєву роль у його розвитку відіграє галузева система науково-технічної інформації, яка, у свою чергу, базується на розвиненій зварювальній терміносистемі. Отже, вдосконалення термінології зварювання за умов інтенсивного глобального світового інформаційного обміну набуває важливого значення для розвитку зварювальної науки та прискорення впровадження її досягнень у виробництво. При цьому все більшою популярністю користуються багатомовні реалізації терміносистеми, створені із застосуванням сучасних досягнень і методів лінгвістичної, когнітивної та інформаційної науки. У цьому зв’язку поняття галузевої терміносистеми піддається певному узагальненню, набуваючи рис онтології предметної галузі. Зауважимо, що термінологією предметної галузі, взагалі, є відображення її концептосфери до структур природної мови. У процесах термінотворення і термінозастосування (когніція, номінація та комунікація) відбувається розширення системи природної мови до більш комплексної мовно-інформаційної структури, яка містить математичні, хімічні, логічні та інші спеціальні символи, поняття і формули, так що на практиці доводиться оперувати саме із цими розширеними структурами. Таким чином, галузеві концепти (об’єкти, поняття, відношення тощо) мусять відображатися мовними конструкціями в такий спосіб, щоб система понять предметної галузі узгоджувалася із системою відповідної мови з урахуванням її спеціального розширення, причому необхідною умовою такого відображення має бути взаємнооднозначна відповідність між реалізаціями відповідних термінів у різних мовах.

Зрозуміло, що різні мови мають власні, притаманні саме їм лексико-граматичні і лексико-семантичні ресурси для забезпечення згаданих аспектів термінології. У той же час у всіх терміносистемах спостерігається й багато спільного. Зокрема, у процесі функціонування терміносистем у всіх мовах відбуваються процеси термінологізації (тобто переходу загальної лексики до розряду спеціальних термінів) та детермінологізації. У термінології інтенсивно йдуть процеси неологізації – творення нових лексичних одиниць на позначення нових реалій, які відкриває наука і практика. У процесі термінотворення і термінозастосування відбуваються різноманітні семіотико-семантичні процеси, які повинні ретельно аналізуватися і фіксуватися фахівцями-термінологами в тісній співпраці з фахівцями-предметниками з метою набуття терміносистемою таких ознак точності й однозначності, які наближають її до стандартизованих вимірів. Отже, актуальним завданням термінологічної ділянки в сучасних українських умовах стає створення національної термінологічної системи, а також забезпечення її неперервного і оперативного вдосконалення й адаптації до світових стандартів, що зумовлюється необхідністю інтенсифікації міжнародних науково-технічних, виробничих і комерційних контактів. Таких властивостей національної терміносистеми можна досягти за умови, що сама термінологічна галузь задовольняє властивостям мобільності, масштабованості та інтероперабельності – тобто відповідає принципам відкритих систем. Звідси випливає й висновок щодо необхідності інформаційно-технологічної модернізації національної терміносистеми з урахуванням новітніх тенденцій і досягнень у світовій термінологічній галузі.

Враховуючи викладене, автори вважають необхідним етапом формування національної терміносистеми «Зварювання» створення і впровадження сучасної, мобільної багатомовної інструментальної системи галузевої термінографії, яка б поряд з українською частиною містила, як мінімум, російський та англійський компоненти й була адаптована до процесів інтеграції у світові терміносистеми. Очевидно, що такі вимоги диктують і певне інформаційно-технологічне оформлення лексикографічної роботи, яку автори на підставі свого досвіду бачать як спеціальну реалізацію так званої віртуальної лексикографічної лабораторії (ВЛЛ). Теорія та технологія побудови віртуальних лексикографічних лабораторій викладена в працях [10, 11]. Зазначену спеціальну реалізацію ВЛЛ прийнято називати віртуальною термінографічною лабораторією (ВТЛ). Повний текст (PDF).