Вісник НАН України. 2019. № 1. С.48-56
https://doi.org/10.15407/visn2019.01.055

БОРЯК Геннадій Володимирович —
член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту історії України НАН України

ДІЯЛЬНІСТЬ КОМІСІЇ ДЛЯ ВИРОБЛЕННЯ ЗАКОНОПРОЕКТУ ПРО ЗАСНУВАННЯ УАН ТА ЇЇ РОЛЬ У СТВОРЕННІ АКАДЕМІЇ
Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 14 листопада 2018 року

Доповідь присвячено історії створення та науково-організаційній роботі Комісії для вироблення законопроекту про заснування Української академії наук, діяльність якої мала надзвичайно важливе значення для окреслення концепції і правових засад УАН, її організаційної структури, становлення Академії як провідного наукового центру держави.

Шановні члени Президії!

Шановні колеги!

Знакові події національної історії зазвичай побутують у вигляді багатьох образів і асоціацій. Вони є неодмінними елементами будь-якої палітри нашої минувшини, зокрема й академічної історії. Втім, інколи з цієї палітри випадають складові, які відіграли ключову і навіть засадничу роль у вікопомних подіях. До таких важливих складових в історії Академії належить науково-організаційний внесок Комісії для вироблення законопроекту про заснування УАН. Адже саме діяльність цієї Комісії заклала як організаційні засади, так і правові підвалини побудови Української академії наук.

Фундаторами Комісії для вироблення законопроекту про заснування УАН були міністр народної освіти та мистецтв за доби Української Держави Павла Скоропадського, відомий історик права Микола Прокопович Василенко і визначний природознавець, дійсний член Російської академії наук Володимир Іванович Вернадський. І якщо М.П. Василенко виступав як урядовець-адміністратор, забезпечивши оперативне державне просування цього проекту, то В.І. Вернадський — як науковий організатор-експерт та діяч-комунікатор. Так утворився своєрідний організаційний тандем двох видатних науковців. Попри різні суспільні ролі, обидва вчені зосередилися на спільній місії — заснуванні Української академії наук.

Незважаючи на надзвичайно складні й несприятливі політичні та соціально-економічні умови, конституювання Комісії відбулося в блискавичному темпі — протягом лише кількох тижнів. У травні 1918 р. було проведено попередні перемовини і досягнуто згоди між М.П. Василенком і В.І. Вернадським, а вже в червні 1918 р. Міністерство народної освіти та мистецтв повідомило українську громадськість про створення Комісії для заснування Академії.

До складу Комісії увійшли такі визначні вчені:

  • Вернадський Володимир Іванович — видатний природознавець, академік Російської академії наук (голова Комісії);
  • Багалій Дмитро Іванович —історик, заслужений професор Харківського університету;
  • Кащенко Микола Феофанович — біолог, ембріолог, селекціонер, заслужений професор Томського університету;
  • Кістяківський Богдан Олександрович — правознавець, філософ, соціолог, ординарний професор Університету Св. Володимира;
  • Косоногов Йосип Йосипович — фізик, геофізик, метеоролог, ординарний професор Університету Св. Володимира;
  • Кримський Агатангел Юхимович — сходознавець, славіст, історик літератури, ординарний професор Лазаревського інституту східних мов;
  • Спекторський Євген Васильович — правознавець, філософ, ординарний професор, ректор Університету Св. Володимира;
  • Сперанський Олександр Васильович — хімік, ординарний професор Університету Св. Володимира;
  • Тимошенко Степан Прокопович — учений в галузі механіки, ординарний професор Петроградського політехнічного інституту;
  • Туган-Барановський Михайло Іванович — економіст, ординарний професор Українського державного університету у Києві;
  • Павлуцький Григір Григорович — історик мистецтва, ординарний професор Університету Св. Володимира, представник Українського наукового товариства;
  • Тимченко Євген Костянтинович — мовознавець, екстраординарний професор

Донського (Варшавського) університету, представник Українського наукового товариства;

  • Тутковський Павло Аполлонович — геолог, географ, ординарний професор Університету Св. Володимира, представник Українського наукового товариства;
  • Франкфурт Соломон Львович — агробіолог, завідувач Центральної дослідної станції Всеросійського товариства цукрозаводчиків;
  • Модзалевський Вадим Львович — історик, археограф, генеалог, секретар Комісії.

    Повний текст