Вісник НАН України. 2018. № 10. С.21-26

ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
26 вересня 2018 року

Про впровадження науково-технічних розробок у галузі міцності матеріалів і елементів конструкцій в екстремальних умовах експлуатації (доповідач — академік НАН України В.В. Харченко)

Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов)

Кадрові та поточні питання

На засіданні Президії Національної академії наук України члени Президії HAH України та запрошені заслухали наукову доповідь директора Інституту проблем міцності ім. Г.С. Писаренка НАН України академіка НАН України Валерія Володимировича Харченка про впровадження науково-технічних розробок у галузі міцності матеріалів і елементів конструкцій в екстремальних умовах експлуатації.

У доповіді було наголошено, що Інститут проблем міцності ім. Г.С. Писаренка НАН України бере активну участь у вирішенні актуальних науково-технічних проблем із забезпечення міцності, довговічності та подовження ресурсу конструктивних елементів ракетно-космічної і авіаційної техніки, ядерної енергетики, енергетичного і загального машинобудування. Інститут тісно співпрацює з багатьма провідними високотехнологічними підприємствами України, зокрема з ДП «КБ «Південне ім. М.К. Янгеля», ДП «Антонов», ДП «Івченко-Прогрес», ПАТ «Мотор Січ», ДК «Укроборонпром», ДП НВКГ «Зоря»–«Машпроект», ДП «НАЕК «Енергоатом» та ін.

Особливо було підкреслено активну участь Інституту в реалізації Генеральної угоди про науково-технічне співробітництво між Національною академією наук України та Державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» у створенні ракетно-космічної техніки. У рамках співпраці з КБ «Південне» Інститут виконує науково-дослідні роботи з визначення комплексу фізико-механічних характеристик перспективних конструкційних матеріалів ракетно-космічної техніки в широкому діапазоні температур (від –269°C до +3000°C), а саме: полімерних композиційних матеріалів, багатофункціональних покриттів, вуглець-вуглецевих композитів, алюмінієвих сплавів, а також проводить роботи з оцінки працездатності екстремально термонавантажених елементів конструкцій (макетів кромок повітрозабірника, теплозахисних панелей тощо), визначення міцності моделей з композиційних матеріалів в умовах, наближених до експлуатаційних.

У галузі авіаційного двигунобудування у співдружності  з провідними підприємствами України ДП «Івченко-Прогрес» та ПАТ «Мотор Січ» в Інституті створено банк даних механічних характеристик широкого класу новітніх авіаційних матеріалів з урахуванням конкретних технологій їх одержання та обробки, а також температури і видів експлуатаційного навантаження. Триває наповнення цього банку даних як необхідної бази для визначення ресурсу газотурбінних двигунів і розроблення методів забезпечення їх функціональної працездатності.

В ядерній енергетиці науково-технічні розробки Інституту використано при виконанні державних експертиз результатів робіт з розрахункового обґрунтування міцності й опору руйнуванню корпусів ядерних реакторів ВВЕР-1000 відповідно до договорів з ДП «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» Держатомрегулювання України. З використанням розробленого в Інституті галузевого нормативного документа та комплексного підходу до застосування перспективних експериментальних і розрахункових методів оцінювання міцності матеріалів і елементів обладнання проведено експертний аналіз міцності та ресурсу корпусів реакторів, результати якого було враховано при прийнятті рішень щодо подовження термінів експлуатації енергоблоків вітчизняних АЕС. Разом з Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України виконано роботи з подовження терміну експлуатації обладнання І контуру кількох ядерних енергоблоків, а з UJV Rez (Чехія) — роботи з обґрунтування циклічної міцності такого обладнання.

Інститут виконує проекти цільової науково-технічної програми НАН України «Дослідження і розробки з проблем підвищення обороноздатності і безпеки держави». Практичне значення проведених в Інституті досліджень полягає в можливості застосування отриманих результатів для посилення елементами «прозорої броні» вікон легкоброньованих машин, автомобільної техніки, вертольотів і укріплень, а також забезпечення захисту особового складу військових підрозділів від ураження стрілецькою зброєю, осколками снарядів та мін. Після успішних балістичних випробувань вирішується питання щодо проведення державних випробувань зразків елементів «прозорої броні».

Успішне виконання цих робіт стало можливим завдяки збереженню, модернізації та подальшому розвитку унікальної експериментальної бази Інституту, зокрема цілісного комплексу унікальних випробувальних стендів та установок, який належить до наукових об’єктів, що мають статус національного надбання; роботі акредитованого Центру сертифікації матеріалів і елементів конструкцій та Центру колективного користування науковими приладами; збереженню і стабільному функціонуванню інститутського СКТБ з дослідним виробництвом.

В обговоренні доповіді взяли участь академік НАН України Б.Є. Патон; заступник начальника Центрального науково-дослідного інституту озброєння і військової техніки Збройних Сил України доктор технічних наук, професор М.І. Васьківський; заступник головного конструктора з системного проектування ракет і ракетних комплексів — начальник розрахунково-теоретичного комплексу з проектування і розрахунків у частині балістики, аеродинаміки, тепломасообміну, міцності Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» кандидат технічних наук В.М. Сіренко; заступник директора Державного підприємства «Івченко-Прогрес» доктор технічних наук, професор М.М. Мітрахович; начальник відділу продовження строків експлуатації Служби надійності, ресурсу та продовження експлуатації на Рівненській АЕС В.А. Федорчук; перший віце-президент НАН України академік НАН України В.П. Горбулін; заступник міністра освіти і науки України доктор фізико-математичних наук М.В. Стріха, академік-секретар Відділення фізики і астрономії НАН України академік НАН України В.М. Локтєв.

На думку Президії НАН України, у доповіді й виступах було порушено важливі питання впровадження науково-технічних розробок у різних галузях економіки України, що дозволяє ефективно вирішувати складні завдання з розроблення нової конкурентоспроможної техніки та подовження ресурсу наявних об’єктів паливо-енергетичного комплексу. Тому досягнення науковців Академії мають реальний попит серед провідних підприємств ракетно-космічної і авіабудівної галузей, атомної енергетики, машинобудування, сприяють зміцненню обороноздатності України і піднесенню ролі академічної науки у забезпеченні реалізації пріоритетів економічного розвитку держави. Позитивно було оцінено творчу ініціативу та ділову активність дирекції Інституту, що дає змогу отримувати вагомі практичні результати і залучати додаткове позабюджетне фінансування для збереження унікального цілісного комплексу випробувальних стендів та установок.

Разом з тим Президія НАН України зауважила, що директорам установ Академії слід докладати більше зусиль для налагодження зв’язків з підприємствами різних галузей економіки України і намагатися якнайширше залучати установи Академії суміжного профілю до проведення спільних робіт.

Повний текст