Вісник НАН України. 2017. № 9. С.3-11
ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
5 липня 2017 року
Геотектонічна еволюція і нафтогазоносний потенціал України (доповідач — член-кореспондент НАН України М.І. Павлюк)
Наукові повідомлення молодих учених установ НАН України:
· Класифікація диференціальних рівнянь за симетрійними властивостями (доповідач — кандидат фізико-математичних наук О.О. Ванєєва)
· Лібералізація ринку залізничних перевезень: світовий досвід та реалії України (доповідач — доктор економічних наук О.І. Никифорук)
· Розробка спеціалізованих комп’ютерних технологій електронних довірчих послуг (доповідач — кандидат фізико-математичних наук А.О. Мелащенко)
Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов)
Кадрові та поточні питання
Перед початком засідання президент Національної академії наук України академік НАН України Б.Є. Патон привітав з відзначенням Указом Президента України від 28 червня 2017 року № 168 за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм, а також з нагоди Дня Конституції України провідних учених НАН України:
- заступника директора Національного науково-природничого музею НАН України кандидата біологічних наук О.В. Червоненко з нагородженням орденом княгині Ольги ІІІ ступеня;
- заступника директора Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України доктора філософських наук, професора А.М. Єрмоленка з присвоєнням почесного звання «Заслужений діяч науки і техніки України»;
- директора Київського будинку вчених НАН України А.А. Калініну з присвоєнням почесного звання «Заслужений працівник культури України».
На засіданні Президії НАН України 5 липня 2017 р. було заслухано наукову доповідь директора Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України члена-кореспондента НАН України Мирослава Івановича Павлюка на тему «Геотектонічна еволюція і нафтогазоносний потенціал України», в якій ішлося про дослідження геотектонічного аспекту нафтогазонагромадження для пошуків у надрах Землі енергетичних ресурсів, вироблення науково обґрунтованої стратегії і тактики, а також підвищення ефективності пошуків і розвідки покладів і родовищ нафти та газу в Україні.
Багаторічні фундаментальні й прикладні дослідження, які проводяться в Інституті геології і геохімії горючих копалин НАН України у сфері нафтогазової геології, спрямовано на подальше розроблення і вдосконалення теорії походження вуглеводнів. Ці роботи особливо актуальні в сучасних умовах сповільнення темпів приросту запасів вуглеводнів в Україні, а їх реалізація відповідає Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року».
Розроблено й запроваджено нову методологію геодинамічного аналізу нафтогазоносних провінцій, основану на комплексі різноманітних традиційних та новітніх методів і аналізів: формаційного, структурного, порівняльно-тектонічного; геохімічного, фізичного і тектоно-фізичного моделювання, тривимірного моделювання щільності літосфери тощо.
Сутність запропонованої методики полягає у врахуванні ролі плитотектонічних реконструкцій, зумовлених латеральними дислокаціями, при геологічних проектних побудовах, які є основою подальших бурових робіт. Методологію було апробовано при бурінні глибоких горизонтів Прикарпаття, де під насувними покривами виявлено продуктивні розрізи, а також в акваторіях Чорного і Азовського морів («колізійних нішах»), які прогнозувалися і обґрунтовувалися як перспективні.
Результати досліджень геотектонічного аспекту нафтогазонагромадження доводять, з одного боку, принципову можливість глибинного утворення і міграції вуглеводнів через проникні зони разом з іншими мантійними флюїдами та їх акумуляцію у верхніх верствах земної кори, а з другого — значне розширення діапазону термодинамічних умов, за яких може відбуватися перетворення у нафтопродукти розсіяної органічної речовини, що її вміщують гірські породи в областях, які піддаються горизонтальним стресам при колізії плит, у зонах субдукції, компресії, а також під дією високотемпературних флюїдів при дегазації мантії в зонах рифтогенів та передгірських прогинів.
Усе це настільки зблизило альтернативні гіпотези походження нафти і газу, що на порядку денному стоїть створення нової єдиної несуперечливої теорії генезису природних вуглеводнів, яка ґрунтується на кількісному аналізі складників різного генезису в процесі нафтогазоутворення в надрах Землі (полігенез нафти).
Практична реалізація цієї розробки сприятиме нарощуванню ресурсної вуглеводневої бази України і, відповідно, підвищенню національної безпеки держави та її енергетичної незалежності.
В обговоренні доповіді взяли участь академік НАН України Б.Є. Патон, ректор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу академік НАН України Є.І. Крижанівський, головний науковий співробітник Інституту геологічних наук НАН України академік НАН України О.Ю. Лукін, перший заступник голови Державної служби геології та надр України кандидат геологічних наук М.В. Фощій, академік-секретар Відділення наук про Землю НАН України, директор Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка академік НАН України О.М. Пономаренко, голова Західного наукового центру НАН України та МОН України, директор Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України академік НАН України З.Т. Назарчук, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України В.М. Геєць, перший віце-президент НАН України академік НАН України А.Г. Наумовець, голова Південного наукового центру НАН України та МОН України, директор Фізико-хімічного інституту ім. О.В. Богатського НАН України академік НАН України С.А. Андронаті, виконувач обов’язків члена Президії НАН України член-кореспондент НАН України С.О. Довгий.
Підсумовуючи виступи, академік НАН України Б.Є. Патон наголосив, що отримані результати дають змогу говорити про полігенез нафти, тобто про об’єднання чи зближення органічної і неорганічної теорій її походження. Це питання завжди було гостро дискусійним. Академіки НАН України В.Б. Порфир’єв, Г.Н. Доленко, член-кореспондент НАН України П.Ф. Шпак свого часу заклали міцну базу для розроблення ґрунтовної теорії на основі цієї гіпотези. Таку позицію поділяє і академік НАН України О.Ю. Лукін. Ця наукова платформа в майбутньому може стати реальною основою для пошуку і розвідки нафтових родовищ в Україні, однак для цього необхідна державна підтримка пошуково-розвідувальних і бурових робіт за наукового супроводу фахівців Академії. Доповідь засвідчила також плідну співпрацю Інституту і Національного технічного університету нафти і газу та взаємовигідне співробітництво з виробничими структурами Державної геологічної служби України. Було висловлено сподівання, що спільними зусиллями фахівців академічної та університетської науки будуть вироблені рекомендації, які підтвердяться відкриттям нових запасів вуглеводневої сировини.