Вісник НАН України. 2014. № 4. С. 20-23.

ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
26 лютого 2014 року

Про стан та перспективи досліджень близького космосу (доповідач — доктор фізико-математичних наук О.П. Федоров)

Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Ф. Мачулін)

Кадрові та поточні питання

Учасники засідання Президії НАН України заслухали доповідь директора Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України доктора фізико-математичних наук Олега Павловича Федорова на тему «Про стан та перспективи досліджень близького космосу» (див. текст доповіді), в якій ішлося про важливість фундаментальних досліджень з фізики сонячно-земних зв’язків, діагностики поточного стану і прогнозування космічної погоди, створення наземно-космічної системи іоносферних спостережень за природними і техногенними збуреннями.

Дослідження космічної погоди є однією з найважливіших науково-технічних проблем ХХI ст., оскільки стан навколишнього природного середовища, а також велика кількість сучасних технологічних систем критично залежать від космічної погоди. У довгостроковій перспективі такі дослідження мають забезпечити прогноз стану геокосмосу в режимі реального часу та великомасштабну візуалізацію його характеристик. Плазмова оболонка Землі є чутливим індикатором, що реагує на потужні процеси енерговиділення біля поверхні Землі як природного, так і техногенного походження. Зокрема, на сьогодні накопичено велику кількість свідчень впливу проявів провісників приземних катастроф на іоносферні висоти. Перевірити прогностичні можливості іоносферного відгуку на такі явища дозволить систематичний супутниковий моніторинг.

В Україні історично склалася наукова школа з дослідження космічної погоди, представники якої брали участь у підготовці та здійсненні низки наземно-космічних експериментів, серед яких слід відзначити міжнародні проекти «Інтербол», «Чибіс», «Обстановка», «Резонанс». В останні роки українські фахівці ініціювали виконання міжнародного космічного проекту «Іоносат». Його метою є забезпечення моніторингу просторового розподілу характеристик електромагнітних параметрів навколоземної плазми для контролю та прогнозування стану космічної погоди, а також діагностики природних і техногенних катастрофічних явищ (у тому числі пошуку відгуків у іоносфері на чинники, що передують землетрусам). Завдяки багатопозиційній схемі вимірювань проекту «Іоносат» передбачено створення масштабної бази даних для перевірки й удосконалення модельних уявлень щодо структури іоносфери.