Вісник НАН України. 2018. № 9. С.18-28
https://doi.org/10.15407/visn2018.09.018
ГОРБУЛІН Володимир Павлович —
академік НАН України, перший віце-президент НАН України
МЕРНІКОВ Геннадій Іванович —
кандидат історичних наук, учений секретар регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Дніпро
ШЕВЦОВ Анатолій Іванович —
доктор технічних наук, професор, директор регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Дніпро
СУЧАСНІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ МОЖЛИВОСТІ В ОБОРОННІЙ СФЕРІ
У реаліях сьогодення глобальна економічна система залишається конкурентним полем взаємодії національних господарських комплексів освоєних технологічних укладів. Впливовим геоекономічним актором є транснаціональні корпорації, які з другої половини ХХ ст. стають основним джерелом інновацій у забезпеченні трансформації державного оборонно-промислового комплексу. Оборонно-промислова політика, як складова політики забезпечення національної безпеки, залежить від науково-технологічних можливостей держави. Тоді як розвинені світові держави перебувають на етапі переходу від п’ятого до шостого технологічного укладу, економіка України, її ОПК та збройні сили, за незначними винятками, діють у межах четвертого укладу. Агресія РФ на Донбасі виявила реальний рівень оснащення збройних сил України у протистоянні з російськими сухопутними військами, які перебувають на етапі переоснащення озброєння та військової техніки до п’ятого технологічного укладу відповідно до положень чинної Державної програми озброєння Російської Федерації.
На світовій геополітичній шахівниці все ще залишаються окремі країни, які не опанували індустріальної парадигми. Втім, за винятком цих найбільш відсталих територій Азії, Африки та Латинської Америки, світовий ВВП формується на базі третього, четвертого та п’ятого технологічних укладі (технології шостого укладу лише формуються).
Третій уклад. Основним ресурсом є електрична енергія; головні галузі — важке машинобудування, електротехнічна промисловість; ключовий фактор — електродвигун; головні досягнення — концентрація фінансового капіталу, радіозв’язок, стандартизація виробництва; гуманітарне досягнення — поліпшення якості життя.
Четвертий уклад. Основним ресурсом є енергія вуглеводнів, розвиток ядерної енергетики; головні галузі — нафтопереробка, кольорова металургія, синтетичні полімерні матеріали, автомобілебудування; головний фактор — двигун внутрішнього згоряння; головне досягнення — масове, серійне виробництво; гуманітарна перевага — розвиток зв’язку, зростання виробництва товарів народного споживання.
П’ятий уклад. Основним ресурсом є ядерна енергетика; головні галузі — електроніка та мікроелектроніка, інформаційні технології, генна інженерія, телекомунікації, ракетно-космічна галузь; ключовий фактор — мікроелектронні компоненти; головне досягнення — індивідуалізація виробництва та споживання; гуманітарне досягнення — глобалізація, швидкість зв’язку та переміщення.
Шостий уклад. Головними галузями є біоенергетика, генна інженерія, галузі, що ґрунтуються на когнітивних, мембранних, квантових та нанотехнологіях, робототехніка, термоядерна енергетика; ключовий фактор — мікроелектронні компоненти; головні досягнення — істотне зниження енерго- та матеріаломісткості виробництва, конструювання матеріалів та організмів із заданими властивостями; гуманітарне досягнення — суттєве збільшення тривалості життя.
Економіка більшості держав (у тому числі України та РФ) функціонує на базі третього і четвертого укладів. США, Японія, Південна Корея та інші країни постіндустріального світу перебувають на етапі переходу до шостого технологічного укладу (частка п’ятого укладу становить в їхній економіці близько 60%, четвертого — 20%).
Технологічні можливості національних господарських комплексів визначають характер, цілі та методи ведення війни ХХІ ст., що, у свою чергу, формує обрис сучасних збройних сил — їх підготовку, озброєння та оснащення. Константою сучасної системи забезпечення національної безпеки є використання космічної техніки та технологій. Сучасні армія і флот неспроможні здійснювати покладені на них воєнно-політичним керівництвом завдання без використання засобів управління, зв’язку, розвідки тощо, які ґрунтуються на космічних технологіях. Це саме стосується і системи державного управління в цілому.
На відміну від періоду «холодної війни» 80-х років минулого століття, коли ОПК був справжнім драйвером для економік США (НАТО) у протистоянні з СРСР та його союзниками по Організації Варшавського договору, для постіндустріального глобалізованого світу ефект «спін-офф» досягається завдяки впровадженню новітніх цивільних технологій (біоінженерія, біоінформатика, нанотехнології, розробки з графеном, термоядерний синтез тощо) у сучасні озброєння та військову техніку (ОВТ). Це знижує ймовірність нової «гонки озброєнь» між Росією та США (НАТО) для досягнення оборонного паритету. За будь-якого розвитку геополітичної ситуації централізована модель управління оборонно-промисловою сферою не витримує конкуренції з компаніями розвинених країн світу, що оперують технологіями шостого укладу.