Вісник НАН України. 2017. № 10. С.97-103
ПОНОМАРЕНКО Олександр Миколайович —
академік НАН України, академік-секретар Відділення наук про Землю НАН України
МИТРОПОЛЬСЬКИЙ Олексій Юрійович —
член-кореспондент НАН України, радник при дирекції Інституту геологічних наук НАН України
ШЕХУНОВА Стелла Борисівна —
член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту геологічних наук НАН України
З ГЕОЛОГІЄЮ У СЕРЦІ
До 80-річчя академіка НАН України П.Ф. Гожика
21 жовтня виповнюється 80 років відомому українському вченому в галузі палеонтології, стратиграфії, морської геології, заслуженому діячу науки і техніки України, лауреату Державних премій України в галузі науки і техніки, директору Інституту геологічних наук НАН України, ініціатору створення та першому директору Центру антарктичних досліджень НАН України, науковому керівнику Національного антарктичного наукового центру МОН України, академіку НАН України Петру Феодосійовичу Гожику.
Петро Феодосійович Гожик народився 21 жовтня 1937 р. в смт Гоща — районному центрі Рівненської області. Після закінчення середньої школи вступив на географічний факультет Чернівецького державного університету, який закінчив з відзнакою в 1959 р. Його дипломна робота «Геоморфологія і четвертинні відклади Кельменецького та Сокирнянського районів УРСР» дістала високу оцінку і привернула увагу визнаного фахівця з четвертинної геології України професора П.К. Заморія, який запросив талановитого студента до аспірантури на кафедру геоморфології Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка.
Відпрацювавши рік директором Красновольської школи, в 1960 р. Петро Феодосійович вступив до аспірантури Інституту геологічних наук (ІГН) АН УРСР, і відтоді його життя стало невіддільним від цієї наукової установи, де він спочатку продовжив розпочаті ще в університеті дослідження в галузі четвертинної геології, а потім системно розширював коло наукових інтересів, які зараз охоплюють проблеми геології, стратиграфії, корисних копалин України, морської геології, геоекології Антарктики.
Передпроектні геологічні дослідження для обґрунтування траси каналу Дунай–Дніпро та проектування Дніпровсько-Бузького гідровузла. Вихід після обстеження підводних реперних знаків на південному схилі Будацького пересипу. 1980-ті роки старший науковий співробітник відділу геотектоніки та геології антропогену; з 1982 р. — завідувач лабораторії геології і літодинаміки берегової зони ІГН АН УРСР; з 1986 р. — провідний науковий співробітник відділу геології антропогену; з 1987 р. — заступник директора з наукової роботи Інституту, а з 1997 р. — директор Інституту геологічних наук НАН України.
Службовому зростанню передували наукові здобутки. Під науковим керівництвом академіка В.Г. Бондарчука в 1966 р. Петро Феодосійович захистив дисертацію на тему «Геологія і стратиграфія терасових відкладів долини р. Прут» і здобув науковий ступінь кандидата геолого-мінералогічних наук. У 1992 р. захистив докторську дисертацію на тему «Прісноводні молюски і кореляція верхньокайнозойських алювіальних відкладів півдня Східно-Європейської платформи».
З перших кроків у науці Петра Феодосійовича вирізняли завзятість, сміливість братися за нові справи, поєднувати вирішення наукових проблем з практичними завданнями. Опанувавши певний напрям чи галузь, він розширював коло своїх наукових інтересів. Серед його наукових пристрастей палеонтологія, прісноводна фауна; геологія і стратиграфія антропогенових та неогенових, зокрема лесових та льодовикових, відкладів, кайнозойських утворень; морська геологія, дослідження Антарктики, біосферна геологія та геоекологія; геологія корисних копалин, зокрема ресурси вуглеводнів.
Геологія і стратиграфія антропогенових утворень. З 60-х років XX ст. П.Ф. Гожик активно досліджує алювіальні відклади річок України, в результаті чого було вперше запропоновано схему терас долини р. Прут, їх кореляції з терасами Дністра, Дунаю. Ці дослідження супроводжувалися виконанням великого обсягу робіт для виробничих організацій при проведенні геологічної зйомки території України та Молдови. Були започатковані дослідження алювію долин річок Південний Буг, Інгулець у зв’язку з постановкою пошукових робіт на розсипи корисних копалин. Ці результати узагальнено у серії праць «Чернобыльско-Чистогаловский комплекс краевых образований» (1976), «Гляциодислокации горы Пивихи» (1976), «Антропогеновые отложения Украины» (1986).