Вісник НАН України. 2017. № 1. С. 43-48
ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
23 листопада 2016 року
Технології зварювання для виготовлення і ремонту металевих конструкцій із високоміцних сталей (доповідач – член-кореспондент НАН України В.Д. Позняков)
Науково-інноваційний потенціал мобілізації та використання нових рослинних ресурсів (доповідач – доктор сільськогосподарських наук Д.Б. Рахметов)
Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач – академік НАН України В.Л. Богданов)
Кадрові та поточні питання
На початку засідання Президії НАН України 23 листопада 2016 р. академік НАН України Б.Є. Патон поінформував присутніх про зустріч з послом України у Китайській Народній Республіці О.О. Дьоміним, на якій обговорювалися питання розвитку співробітництва з науковими установами Китаю.
Потім учасники засідання заслухали інформацію президента НАН України академіка НАН України Б.Є. Патона щодо підписання Угоди про розвиток співробітництва між Національною академією наук України та Федерацією роботодавців України (ФРУ). Він зазначив, що на сучасному етапі гостро постає питання створення умов для ефективного використання наукового потенціалу НАН України з метою спільного вирішення з представниками бізнесу проблемних завдань розвитку галузей виробництва та втілення в новітні розробки передових ідей вітчизняної науки.
За словами академіка Б.Є. Патона, під час попередніх зустрічей представники ФРУ висловили своє зацікавлення у формуванні належного науково-експертного підґрунтя своєї діяльності, спрямованої на створення умов для соціально-економічного розвитку держави, зростання української промисловості, розроблення та впровадження у виробництво вітчизняних інноваційних технологій. Академія, зі свого боку, має вагомий науково-технічний потенціал, а її наукові установи – потужну експериментальну й методичну базу, а також багаторічний досвід науково-технічних досліджень у різних галузях виробництва, що може забезпечити значну частину запитів і потреб бізнесу. Тому, як повідомив академік Б.Є. Патон, є домовленість про укладення Угоди, яка має стати важливим чинником для впровадження перспективних науково-технічних розробок і технологій у виробництво і
формування на цій основі цілісної системи реалізації дієвих механізмів перетворень у національній економіці.
Після цього слово для виступу взяв голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Миколайович Олійник. «Наука і освіта – це галузі, від яких залежить майбутнє країни. Під час криз розвинуті країни інвестують у розвиток науки і технологій, які забезпечать технологічне лідерство. Зв’язок між рівнем життя в країні та її науковими потужностями очевидний: чим більший внесок учених у ВВП держави, тим краще почуває себе економіка», – наголосив він.
Д.М. Олійник зазначив, що насправді тісна співпраця представників бізнесу з провідними науковцями Академії розпочалася ще під час роботи над проектом Плану модернізації України, і подякував науковцям за активну участь у розробленні цього стратегічного документа. За його словами, члени Федерації добре розуміють, що приватний бізнес також повинен фінансувати науку, більше того, окремі приклади такого співробітництва є й сьогодні, і підписання Угоди, безумовно, сприятиме налагодженню системної роботи в цьому напрямі.
Заступник голови Ради ФРУ, голова Ради Сумського обласного об’єднання організацій роботодавців «Сумський регіон – 2012» Євген Васильович Лапін підкреслив, що Федерація зацікавлена у формуванні належного науково-експертного підґрунтя своєї діяльності, спрямованої на створення умов для соціально-економічного розвитку держави, зростання української промисловості, поліпшення умов ведення бізнесу тощо. Необхідність розроблення і впровадження інноваційних технологій у виробництво є очевидною, оскільки лише інновації можуть дати можливість українській продукції конкурувати світових ринках. За словами Є.В. Лапіна, для того щоб співпраця бізнесу і науки була ефективною, потрібно виробити дієві механізми взаємодії.
Серед пріоритетних напрямів співпраці Академії та Федерації було визначено такі галузі, як енергетика та енергоефективність, матеріалознавство та наноматеріали, видобуток корисних копалин, медицина та охорона праці, агропромислове виробництво, машино- та автомобілебудування, інформаційні технології, аерокосмічне та оборонне виробництво, хімічне виробництво, легка та харчова промисловість, раціональне природокористування, утилізація, переробка та поводження з відходами, гуманітарна сфера та вирішення соціальних проблем.