Вісник НАН України. 2017. № 7. С.3-10

ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
19 квітня 2017 року

Про співпрацю Національної академії наук України та Українського союзу промисловців і підприємців (доповідачі — президент НАН України академік НАН України Б.Є. Патон і президент УСПП А.К. Кінах)

Проблеми безпеки АЕС, ядерного паливного циклу та диверсифікації джерел постачання ядерного палива України (доповідач — кандидат фізико-математичних наук В.С. Красноруцький)

Геолого-геофізичні проблеми глибинної ізоляції радіоактивних відходів (доповідач — член-кореспондент НАН України С.Б. Шехунова)

Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов)

Кадрові та поточні питання

На засіданні Президії НАН України 19 квітня 2017 р. відбулося підписання Меморандуму про співробітництво між Національною академією наук України та Всеукраїнською громадською організацією «Український союз промисловців і підприємців»(УСПП). Основною метою цього документа є налагодження довгострокового взаємовигідного співробітництва між наукою та бізнесом, що має сприяти впровадженню наукових розробок академічних установ у виробництво, відродженню вітчизняної промисловості, зміцненню партнерських стосунків між владою, бізнесом і науковою громадськістю.

На початку засідання члени Президії HAH України та запрошені заслухали інформацію президента НАН України академіка НАН України Бориса Євгеновича Патона про співпрацю Академії з УСПП. Він наголосив, що Український союз промисловців і підприємців є одним із найавторитетніших в Україні громадських неурядових об’єднань ділових кіл країни та суб’єктів економічної діяльності і нещодавно відзначив 25-річчя від дня свого заснування. Національна академія наук України, як зауважив президент НАН України, має значний досвід співпраці з великими підприємствами щодо впровадження результатів наукових розробок у виробництво. Він висловив сподівання, що підписання Меморандуму сприятиме більш активному впровадженню вітчизняних наукових розробок у промисловість України, і зазначив, що Академія наук відкрита для співпраці з малим та середнім бізнесом і здатна запропонувати досить широкий спектр розробок інноваційного характеру для малих та середніх підприємств.

Далі академік НАН України Б.Є. Патон запросив до слова президента Українського союзу промисловців і підприємців Анатолія Кириловича Кінаха, який передав щирі вітання від членів цього об’єднання. Представники УСПП разом з іншими всеукраїнськими об’єднаннями та асоціаціями працюють, забезпечуючи діяльність держави, зокрема й у складі Антикризової ради громадських організацій України. Результатом одного з напрямів їхньої роботи стала Антикризова програма спільних дій влади і бізнесу, адаптована, в тому числі, і до завдань поточного 2017 року.

За словами А.К. Кінаха, у цій відповідальній роботі активну участь беруть установи Національної академії наук України. Проте ситуація доволі складна, і щоб не допустити загострення негативних тенденцій, які спостерігаються зараз в економічній сфері, потрібна більш системна, програмна, більш тісна взаємодія реального сектору економіки країни з Академією, в якій найбільшою мірою сконцентровано інтелект, досвід та професіоналізм.

Президент УСПП зауважив, що, на жаль, Україна й досі не має чітких системних програм і стратегій свого розвитку. Однак держава не може розвиватися в умовах сучасних глобальних ризиків, не маючи конкретного плану хоча б на середньострокову перспективу. Він також підкреслив, що під загрозою опинилося майбутнє базових наукоємних галузей держави, які формують місце України у світовому розподілі праці, зокрема ракетно-космічний комплексу, авіабудування, енергомашинобудування тощо. Основні фонди та устаткування мають на сьогодні безпрецедентно високий рівень морального і фізичного зносу, і якщо найближчим часом не розпочати їх відновлення та модернізацію, ми можемо взагалі втратити ці активи.

А.К. Кінах зупинився також на питаннях дефіциту кваліфікованих робітничих кадрів в Україні, пов’язаному з відпливом робочої сили на захід, на важливості ефективного цільового використання ресурсів, а також дав аналіз структури українського експорту. «На жаль, нині Україна опинилася на межі деіндустріалізації, перетворення на сировинний придаток розвиненого світу, експортуючи переважно продукцію з низьким ступенем переробки та кваліфіковану робочу силу. Час припинити такі деструктивні процеси, переорієнтувати підприємства і компанії на виробництво продукції з високою доданою вартістю, що неможливо без участі передової науки. Ми всіляко підтримуємо прагматичні проекти Академії і готові, поєднуючи зусилля, сприяти їх втіленню в життя», – сказав А.К. Кінах.

Повний текст