Вісник НАН України. 2017. № 11. С.65-79
https://doi.org/10.15407/visn2017.11.066
ПЕТРУШИНА Тетяна Олегівна —
доктор соціологічних наук, завідувач відділу економічної соціології Інституту соціології НАН України
СТАН НАУКИ В УКРАЇНІ
ЗА ОЦІНКАМИ ВІТЧИЗНЯНИХ ТА ЗАРУБІЖНИХ ЕКСПЕРТІВ
У статті наведено оцінки найбільш компетентних вітчизняних фахівців щодо стану наукової сфери у сучасній Україні. Проаналізовано не лише загальний стан науки в Україні та перспективи її розвитку, а й такі параметри, як роль науки в українському суспільстві; ставлення до вітчизняної науки з боку держави, суспільства, ЗМІ, бізнес-структур і зарубіжних наукових організацій; інституційна модель організації науки; система показників для оцінювання роботи науковців тощо. За деякими позиціями наведено порівняльні оцінки зарубіжних експертів. Систематизовано пропозиції вітчизняних експертів щодо реформування науки в Україні.
Ключові слова: наукова сфера, наука і суспільство, експертні оцінки.
Для аналізу реальної ситуації у сфері науки і розроблення конструктивної стратегії її розвитку надзвичайно важливо мати не лише статистичну і наукометричну, а й відповідну соціологічну інформацію. У розвинених країнах, де добре розуміють значущість науки для розвитку суспільства й усвідомлюють необхідність зворотного зв’язку з громадськістю, регулярно проводяться як масові, так і цільові експертні опитування. Україні, незважаючи на її євроінтеграційні прагнення, так і не вдалося долучитися до спеціального проекту Європейської комісії «Євробарометр», в рамках якого у країнах Євросоюзу здійснюється постійний моніторинг громадської думки стосовно різних аспектів розвитку науки. Проте починаючи з 2014 р. Інститут соціології НАН України в межах соціологічного моніторингу соціальних змін в українському суспільстві щороку відстежує громадську думку з цих питань. Саме за результатами цих масових опитувань два роки тому в журналі «Вісник НАН України» вже було опубліковано статтю, в якій проаналізовано сприйняття вітчизняної науки і науковців нашими співгромадянами [1].
Розуміння загальних уявлень людей щодо ролі науки в суспільстві, престижу професії науковця, довіри до вчених тощо дуже важливе, однак для забезпечення ефективного діалогу влади і науки цільовою аудиторією для соціологічних опитувань з більшості питань розвитку науки мають бути експерти. Саме тому минулого року було проведено експертні опитування серед вітчизняних і зарубіжних науковців (список експертів, які брали участь в опитуванні, наведено у Додатку).
Авторитет української науки у світі. Як же оцінюють вітчизняні експерти авторитет української науки у світі? Загалом на середньому рівні, точніше, на нижній границі середнього рівня — 5,1 бала за 10-бальною шкалою, де «1» означає дуже низький рівень, а «10» — дуже високий. За оцінками зарубіжних експертів, авторитет української науки у світі перебуває на рівні нижче середнього і становить за 10-бальною шкалою 3,7 бала.
Ми розділили зарубіжних експертів на три групи: близьке зарубіжжя (пострадянські країни), далеке зарубіжжя, представлене західними вченими, і далеке зарубіжжя, представлене нашими колишніми співвітчизниками з пострадянського простору. Показово, що з 13 західних учених 11 утрималися від відповіді на це запитання, двоє оцінили авторитет української науки у світі, на жаль, низько. Колишні співвітчизники з далекого зарубіжжя оцінюють його також трохи нижче, ніж колеги з близького зарубіжжя. Як прокоментував свою оцінку один із наших колишніх співвітчизників, що мешкає тепер у США, «це не оцінка якості роботи українських учених, які працюють солідно і ґрунтовно, а оцінка того, як ця робота представлена в міжнародних професійних засобах інформації, провідних журналах і академічних виданнях, особливо в англомовних, на міжнародних наукових форумах тощо».
На жаль, про українських учених і науку в Україні за кордоном знають небагато. Менше третини зарубіжних експертів виявили деяку обізнаність стосовно персоналій і публікацій українських науковців. Більше третини відзначили такі конкретні наукові галузі, як теоретична фізика, медицина, матеріалознавство та інші напрями, що продовжують розвивати напрацювання світового рівня ще радянських часів. Третина опитаних зарубіжних учених взагалі нічого не змогла сказати ані про рівень розвитку науки в Україні, ані про будь-які значущі досягнення українських учених. Як і слід було очікувати, найбільш поінформованими виявилися науковці з близького зарубіжжя і наші колишні співвітчизники.
Загальний стан науки в Україні. Оцінки загального стану науки в сучасній Україні розподілилися залежно від її виду/галузі (рис. 1). Найнижчі оцінки вітчизняні експерти дали стану галузевої і вузівської науки (1,8 і 2,4 бала за 5-бальною шкалою, де «1» означає дуже поганий, а «5» — дуже добрий стан), найвищі — академічній науці і тим галузям, у яких працюють експерти (3,1 і 3,3 бала). Науку в цілому оцінили на рівні 2,5 бала за 5-бальною шкалою. Для порівняння: зарубіжні експерти оцінили стан науки в країнах, де вони мешкають, дещо вище — на рівні 3,2 бала.
Безумовно, оцінки залежать від галузі науки і навіть конкретно від наукового інституту. Як слушно підкреслив один з експертів, «стан природничих наук у країні можна оцінити у 7–8 балів, а соціогуманітарних — не більше ніж у 2–3 бали». Загалом, незважаючи на притаманні таким інтегральним оцінкам недоліки, їх доцільно відстежувати як принципові індикатори загального стану справ у науковій сфері країни, для розроблення адекватної стратегії розвитку науки і моніторингу цього розвитку.
У порівнянні вітчизняної науки зі світовим рівнем переважають критичні оцінки — абсолютна більшість експертів відзначила відставання науки в Україні від світового рівня. Причому третина українських експертів вважає, що рівень вітчизняної науки істотно відстає від світового, половина — дещо відстає. Серед зарубіжних учених половина не змогла відповісти на це запитання. Наші колишні співвітчизники з далекого зарубіжжя оцінюють рівень науки в Україні навіть жорсткіше, ніж науковці з близького зарубіжжя. Проте і серед українських, і серед зарубіжних експертів знайшлося кілька тих, хто вважає, що цей рівень відповідає світовому (табл. 1).
Така оцінка характеризує не лише науковців-гуманітаріїв, а й, головне, особливості соціальних наук, об’єкт яких, як справедливо наголошував П. Бурдьє, на відміну від природничих, стоїть на кону соціальної боротьби і тому наукова «правда» виступає об’єктом боротьби і в соціальному світі, і в соціологічному світі, який прагне створити істинне уявлення про соціальний світ. Наукова боротьба націлена на досягнення науково легітимного представлення «реального». Проте соціальні інтереси генерують тактику переконань, стратегій і культурних диспозицій, які впливають на зміст і розвиток наукових знань [2].