Вісник НАН України. 2014. № 7. С. 87–91.
ПРО ПРЕМІЮ КАВЛІ І ГРАВІТАЦІЙНІ ХВИЛІ
29 травня 2014 р. Норвезька академія наук оголосила імена цьогорічних лауреатів премії Кавлі у трьох номінаціях: астрофізика (Алан Гут, Андрій Лінде, Олексій Старобинський), нанотехнології (Томас Еббесен, Штефан Хелл, Джон Пендрі), нейронауки (Бренда Мілнер, Джон О’Кіф, Маркус Райкле). Церемонія вручення премії відбудеться в Осло 9 вересня 2014 р. Найбільший резонанс у світовому науковому співтоваристві викликали роботи номінантів з астрофізики, присвячені теорії космічної інфляції.
Премію Кавлі (Kavli Prize), яку вручають за видатні досягнення в трьох номінаціях – з астрофізики, нанотехнологій і нейронаук, – було засновано в 2007 р. Премію названо ім’ям її фундатора і спонсора, норвезького мультимільйонера і філантропа Фреда Кавлі (Fred Kavli). Співзасновники цієї престижної нагороди – Норвезька академія наук і Міністерство освіти і науки Норвегії. За умовами премії, кандидатури претендентів пропонують професори та директори науково-дослідних інститутів, роботи самовисуванців не приймають до розгляду. Відбір переможців у кожній номінації покладено на спеціально створені комітети, до яких входять провідні фахівці у цій галузі, рекомендовані науковими академіями, зокрема Королівським товариством Великої Британії, Національною академією наук США, Французькою академією наук, Товариством Макса Планка, Китайською академією наук та іншими організаціями. Починаючи з 2008 р. премію Фонду Фреда Кавлі вручають раз на два роки. Розмір грошової винагороди в кожній з номінацій становить 1 млн доларів США. Премію Кавлі часто порівнюють з Нобелівською премією. Сам Фред Кавлі вважає, що нова премія не конкуруватиме з Нобелівською, а, навпаки, доповнюватиме її, охоплюючи вчених у тих напрямах науки, які не враховує найзнаменитіша премія у світі. Ф. Кавлі вважає, що рішення нового призового комітету будуть більш сміливими, ніж ті, які ухвалює Нобелівський комітет. Справді, Нобелівську премію останнім часом часто критикують за надмірну консервативність. Незважаючи на те, що сам Альфред Нобель висловлював намір заохочувати «вчених-мрійників», яким не вистачає грошей на наукові пошуки, премію найчастіше отримують літні професори за результатами багаторічних досліджень. Фред Кавлі сподівається, що його премія буде набагато «оперативнішою». У Статуті премії точну вікову межу не встановлено, однак ставку зроблено на молодих науковців. Критерій «корисності» наукового відкриття, на думку Ф. Кавлі, не має значення. Мільйонер прагне підтримувати переважно фундаментальні дослідження, які якщо і знайдуть своє практичне застосування, то не в найближчому майбутньому.
Отже, цьогорічну премію в галузі нейронаук здобули Бренда Мілнер (Brenda Milner) з Монреальського неврологічного інституту при Університеті Макгілла, Джон О’Кіф (John O’Keefe) з Університетського коледжу Лондона і Маркус Райкле (Marcus Raichle) з Вашингтонської медичної школи при Університеті Сент-Луїса за відкриття спеціалізованих мереж мозку, що відповідають за пам’ять і пізнання. Бренда Мілнер працювала з пацієнтами, що зазнали тяжких травм головного мозку. Вона та її колеги виявили, що медіальні відділи скроневої частки потрібні для формування так званої епізодичної пам’яті. Джон О’Кіф показав, що гіпокамп містить нейрони, які кодують інформацію про конкретне розташування індивідууму в просторі. Маркус Райкле розробив методики візуалізації активності мозку. Повний текст (PDF).