Вісник НАН України. 2015. № 11. С. 13–25.
ЛІБАНОВА Елла Марленівна –
академік НАН України, доктор економічних наук, професор,
академік-секретар Відділення економіки НАН України,
директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України
ВІДНОВЛЕННЯ ДОНБАСУ: ОЦІНКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВТРАТ І ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ
Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України
23 вересня 2015 року
На засіданні Президії НАН України 23 вересня 2015 року за участю представників виконавчої влади, Ради національної безпеки і оборони України, науковців, громадських активістів та ЗМІ було заслухано і обговорено доповідь академіка НАН України Е.М. Лібанової про основні проблеми, що постали перед українською владою, суспільством та міжнародними організаціями у зв’язку з процесом відродження Донбасу. У доповіді було також окреслено шляхи виконання першорядних завдань і заходів з подолання негативних наслідків донбаської трагедії.
Шановні члени Президії! Шановні присутні!
Цю доповідь Відділення економіки НАН України підготувало в контексті виконання Академією завдань, зазначених в Указі Президента України від 26.08.2015 № 514/2015 та рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 20.07.2015. Особливістю цієї доповіді є те, що у її підготовці крім установ НАН України (Інститут економіки промисловості, Інститут економіко-правових досліджень, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи, Інститут економіки та прогнозування, Інститут економіки природокористування та сталого розвитку) брали участь Київський національний університет будівництва і архітектури, Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. В. Лазаряна, Український державний науково-дослідний інститут проектування міст (Діпромісто), Український центр сприяння розвитку публічно-приватного партнерства. У процесі роботи було використано результати численних проведених конференцій, круглих столів та інших заходів, на яких представники влади, бізнесу, громадських організацій, переселенці, волонтери мали можливість обговорити всі найгостріші питання. Соціологічну базу становлять результати опитувань, проведених Інститутом соціології НАН України, Київським міжнародним інститутом соціології, Соціологічною службою «Ukrainian Sociology Service», Соціологічною службою Центру Разумкова, Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва».
На сьогодні жодних сумнівів не викликає пріоритетність врахування в державній політиці безпрецедентних процесів на Донбасі, що спричиняють людські, моральні, політичні, екологічні та економічні втрати, радикально змінюють суспільні відносини. Масштабний воєнний конфлікт, безперечно, вкрай негативно впливає на і без того не надто потужний економічний потенціал країни. Йдеться як про результати безпосереднього руйнування економіки регіону – і окупованої, і підконтрольної Україні частини, – так і про зумовлені цим проблеми прямо пов’язаних із ним підприємств. Проведення цілого комплексу назрілих політичних, соціальних і економічних реформ відкриває можливості для кардинального реагування, але водночас потребує дуже чіткого узгодження специфічних новацій, адресованих саме Донбасу, із загальними реформами, що поширюватимуться на всю Україну, та з тими зобов’язаннями, які взяла на себе наша держава в рамках асоціації з ЄС.
Брак ресурсів істотно обмежує можливості спрямування на відродження Донбасу бюджетних коштів, надії на зовнішні інвестиції можуть не виправдатися, тому надзвичайно важливим видається залучення коштів населення. Задля цього необхідно реформувати систему оподаткування і розподілу доходів між бюджетами різних рівнів, перейти до формування бюджету розвитку за рахунок бюджетних асигнувань, державних внутрішніх позик, ресурсів спеціалізованих фінансових інституцій та державних цінних паперів з преференціями щодо їх придбання населенням за власні заощадження. Повний текст