Вісник НАН України. 2016. № 3. С.19-24.

ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
3 лютого 2016 року

Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Науково-технічний супровід розвитку ядерної енергетики та застосування радіаційних технологій у галузях економіки» (доповідач – член-кореспондент НАН України В.М. Воєводін)

Про підсумки виконання Секцією суспільних і гуманітарних наук НАН України цільових комплексних програм наукових досліджень (доповідач – академік  НАН  України С.І. Пирожков)

Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач – академік НАН  України В.Л. Богданов)

Кадрові та поточні питання

На засіданні Президії HAH України 3 лютого 2016 р. члени Президії HAH України та запрошені заслухали наукову доповідь члена Наукової ради цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Науково-технічний супровід розвитку ядерної енергетики та застосування радіаційних технологій у галузях економіки», директора Інституту фізики твердого тіла, матеріалознавства та технологій Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України члена-кореспондента НАН України Віктора Миколайовича Воєводіна (див. докладніше).

У доповіді було зазначено, що головна мета Програми полягала в проведенні прикладних досліджень для вирішення проблем науково-технічного супроводу ядерної енергетики та застосування радіаційних технологій у різних галузях економіки. Протягом 2013–2015 рр. за цією Програмою виконувалося 65 наукових проектів за 11 розділами із залученням 23 установ з 8 відділень НАН України, а саме: ядерної фізики та енергетики, фізико-технічних проблем матеріалознавства, фізико-технічних проблем енергетики, фізики і астрономії, механіки, хімії, загальної біології, економіки. Обсяг фінансування становив 10,636 млн грн у 2013 і 2014 р. та 9,785 млн грн у 2015 р. Під час виконання Програми було отримано низку вагомих науково-технічних і практичних результатів, які сприяли реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки до 2020 р., таких як «Енергетика та енергоефективність», «Нові речовини і матеріали», а також завдань Енергетичної стратегії України на період до 2030 року.
В обговоренні доповіді взяв участь директор Інституту проблем міцності ім. Г.С. Писаренка НАН України член-кореспондент НАН України Валерій Володимирович Харченко. Він підкреслив, що отримані в Інституті в рамках виконання проектів Програми методичні розробки, експериментальні та розрахункові результати і моделі було використано при проведенні Державною інспекцією ядерного регулювання України експертизи з подовження ресурсу корпусів атомних реакторів на Южно-Українській, Запорізькій та Рівненській АЕС. Інші методичні розробки Інституту, дані про вплив складного напруженого стану на пошкоджуваність та граничний стан теплостійких сталей, методики і прилади неруйнівного контролю механічних властивостей металу під час експлуатації планується застосувати на енергоблоці № 3 Рівненської АЕС для подовження терміну експлуатації обладнання першого контуру, наприклад парогенераторів.
За словами В.В. Харченка, для успішного виконання таких складних робіт надзвичайно важлива підтримка з боку експлуатуючої організації, але її на сьогодні немає. Навпаки, відчувається величезний спротив, навіть на рівні проведення тендерних процедур. Практично рік науковці НАН України працювали на енергоблоці № 3 Рівненської АЕС без оплати, більше того, при завершенні етапів робіт були змушені власним коштом сплатити податок на додану вартість. У всьому світі атомну галузь вважають однією з найбільш наукомістких, проте в НАЕК «Енергоатом» такого розуміння немає. Можливо, через те, що, на відміну від авіаційної чи ракетно-космічної сфери, в ядерній енергетиці України реалізується лише експлуатація і ремонт, а головний конструктор ВВЕР і потужні галузеві інститути залишилися поза межами нашої держави. Повний текст