Вісник НАН України. 2017. № 1. С. 74-83
https://doi.org/10.15407/visn2017.01.073
РАХМЕТОВ Джамал Бахлулович –
доктор сільськогосподарських наук, професор, в.о. завідувача відділу культурної флори, заступник директора Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України
НАУКОВО-ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МОБІЛІЗАЦІЇ ТА ВИКОРИСТАННЯ НОВИХ РОСЛИННИХ РЕСУРСІВ
За матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 23 листопада 2016 року
У доповіді наведено результати досліджень щодо розроблення фундаментальних і прикладних основ інтродукції, акліматизації, селекції, біотехнології мобілізації та використання нових рослинних ресурсів, а також впровадження сучасних розробок з фітотехнологій у практику для поліпшення якості життя в Україні. У Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України створено унікальні колекції корисних рослин (близько 2 тис. назв), які включено до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання, виведено 92 сорти нових та малопоширених культур, розроблено майже 50 технологій використання нових рослинних ресурсів для виробництва альтернативних видів палива, високовітамінних та білкових харчових продуктів і кормів, лікарських та ароматичних фітозасобів, зелених добрив, целюлозно-паперової продукції тощо.
Ключові слова: нові рослинні ресурси, мобілізація, високоадаптивні культури та сорти, сучасні фітотехнології, ефективне використання.
Глобальні зміни клімату на сьогодні є однією з найсерйозніших проблем на планеті. Велике значення має адаптація умов життя людей до кліматичних змін. Відповідно до Паризької угоди (грудень 2015 р.), для людства важливо розробити заходи, спрямовані, серед іншого, на зменшення негативного впливу кліматичних змін на біосистеми [1]. Оскільки рослини є важливим фактором існування людини, рослинні ресурси розглядаються як національне багатство, що потребує всебічного вивчення, збереження і раціонального використання в умовах глобальних кліматичних змін.
За оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), 75% різноманітності сільськогосподарських культур було втрачено в період з 1900 по 2000 р. За прогнозами до 2055 р. від 16 до 22% видів важливих продовольчих рослин внаслідок зміни клімату можуть зникнути [2]. В Україні прийнято Загальнодержавну програму збереження біорізноманіття на 2007–2025 рр., головна мета якої полягає у впровадженні державної політики у сфері збереження та невиснажливого використання біорізноманіття, спрямованої на істотне зменшення антропогенного впливу, забезпечення природних умов для існування та відтворення біорізноманіття [3]. З понад 250 тис. видів вищих рослин Землі на території України налічується близько 27 тис., у тому числі судинних рослин – понад 6,5 тис. видів. В Україні росте близько 80 видів дерев, 280 чагарників, 985 трав’янистих однорічних рослин, а з вищих рослин близько 600 видів є ендеміками і 611 – рідкісними та зникаючими рослинами [4].
Близько 30% площі України припадає на масиви, де збереглася природна або вторинна (частково природна) рослинність з широким видовим складом лікарських (100 видів), вітамінних (понад 200 видів), олійних (250 видів), медоносних (понад 1000 видів), дубильних і фарбувальних (по 100 видів) рослин, які є важливим ресурсом для введення в культуру, всебічного вивчення та використання [5].
Сьогодні набули актуальності питання розроблення нових культур та сортів рослин, адаптованих до мінливих кліматичних умов. Створення цих рослин дозволить вирішити такі питання, як забезпечення людства збалансованими продуктами харчування, технічними, енергетичними й лікарськими засобами, а тваринництва – високоякісними кормами. Тому вирішення цих завдань, зокрема, в Україні є однією з основних складових поліпшення якості життя завдяки задоволенню базових потреб людини, її здоров'я та екологічного добробуту країни.
У зв’язку з цим необхідно розробити нові біологічні заходи, щоб агроландшафти не лише забезпечували людину потрібною чистою продукцією, а й сприяли регенерації води і повітря, підтриманню здоров’я населення. Використання нових культур як сировини для фітодобрив, алелохімікатів має велике екологічне і економічне значення.
Рослинний світ має величезний потенціал, однак людство використовує лише 5% видів рослин. Шляхом всебічного вивчення інтродукційних ресурсів корисних рослин світу в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України (НБС) створено багатий колекційний фонд рослин (понад 15 тис. зразків). За нашими підрахунками, ресурси інтродукованих рослин України становлять близько 30 тис. таксонів. Районування й широке впровадження сортів нових рослин в Україні свідчать про високу стійкість та господарську цінність їх у конкретних умовах. Учені НБС здійснюють важливі фундаментальні та прикладні дослідження в галузі інтродукції, акліматизації, селекції, біотехнології корисних рослин, збагачення рослинних ресурсів та впровадження у виробництво нових розробок з фітотехнологій. Зокрема, в НБС створено 312 сортів на основі 70 нових культур, інтродукованих науковцями саду. Це становить 43 та 51% відповідно від загальної кількості таких рослин, включених до Державного реєстру сортів [6].
У становлення та розвиток інтродукційних і селекційних досліджень у НБС вагомий внесок зробили відомі вчені академіки М.М. Гришко, А.М. Гродзинський, професор Ю.А. Утеуш. Розроблені й обґрунтовані Миколою Миколайовичем Гришком методи зміни та регулювання статі у дводомних рослин використовуються як для подальшого вивчення проблем еволюції статі у вищих рослин, так і для одержання нових високопродуктивних форм. М.М. Гришко вивчав інтродуковані та місцеві сорти, наполегливо впроваджував найкращі з них на поля і, поділяючи загалом ідеї академіка М.І. Вавилова, водночас наголошував на необхідності збереження і залучення до селекційного процесу місцевого матеріалу. Він вважав, що «культурна флора України є найважливішим селекційним фондом, проте його ще мало використовують наші селекційні установи. Більше того, ще й досі недостатньо вивчено нашу культурну рослинність, що склалася в процесі природного добору найвитриваліших генотипів протягом багатьох десятиліть, через що і є дуже цінним вихідним матеріалом для селекції» [7].