Вісник НАН України. 2019. № 1. С.97-101

БОГДАНОВ Вячеслав Леонідович
академік НАН України, головний учений секретар НАН України

ЖУК Олександр Петрович —
доктор фізико-математичних наук, учений секретар Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України

ВИДАТНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ УЧЕНИЙ-МЕХАНІК
До 80-річчя академіка НАН України О.М. Гузя

29 січня виповнюється 80 років видатному вченому в галузі механіки деформівних тіл та механіки суцільних середовищ, ім’я якого широко відоме у світі, заслуженому діячу науки і техніки України, лауреату Державних премій України та СРСР, Золотої медалі ім. В.І. Вернадського НАН України, кількох іменних премій НАН України, численних міжнародних премій, директору Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України, доктору технічних наук, професору, академіку НАН України Олександру Миколайовичу Гузю.

Олександр Миколайович Гузь народився 29 січня 1939 р. в м. Ічня Чернігівської області. В 1961 р. закінчив механіко-математичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка.

Ще у студентські роки (з 1960 р.) Олександр Миколайович почав працювати в Інституті механіки АН УРСР у відділі математичної теорії пружності, керівником якого був академік Гурій Миколайович Савін. Через рік після закінчення університету, в 1962 р., О.М. Гузь захистив кандидатську дисертацію, а в 1965 р. — докторську. Слід зазначити, що молодому доктору технічних наук було тоді всього 26 років. Більшість науковців у цьому віці лише розпочинають свій науковий шлях.

У 1967 р. Олександр Миколайович організував в Інституті механіки відділ динаміки та стійкості суцільних середовищ. У 30-річному віці йому присвоєно звання професора (1969), у 34 роки — обрано членом-кореспондентом Академії наук УРСР (1973), а в 39 років — дійсним членом Академії наук УРСР (1978).

У 1976 р. Олександр Миколайович Гузь очолив Інститут механіки АН УРСР. Від того часу й донині він є незмінним директором цієї славетної наукової установи — першого в Україні інституту технічного профілю, який минулого року відсвяткував свій 100-річний ювілей.

Неможливо уявити собі сучасну механіку деформівних тіл і механіку суцільних середовищ без значущих фундаментальних праць Олександра Миколайовича Гузя. Він розвинув тривимірну теорію стійкості деформівних тіл і на її основі дослідив стійкість елементів конструкцій з композитних матеріалів та гірничих виробок. З використанням розробленої академіком О.М. Гузем тривимірної теорії поширення пружних хвиль у тілах з початковими (залишковими) напруженнями у співпраці з фахівцями Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України вперше у світі створено метод визначення двовісних і тривісних напружень при неруйнівних ультразвукових дослідженнях. Олександр Миколайович розробив засади механіки квазікрихкого руйнування матеріалів з початковими (залишковими) напруженнями та механіки руйнування в умовах стискання композитних матеріалів, розвинув динаміку стисливої в’язкої рідини для хвильових процесів при довільних частотах. Значним є науковий доробок О.М. Гузя в таких пріоритетних напрямах механіки, як:

  • концентрація напружень біля отворів в оболонках;
  • теорія розповсюдження та дифракції пружних хвиль у багатозв’язних тілах і тілах з початковими напруженнями;
  • механіка композитних матеріалів та елементів конструкцій з них;
  • аерогідропружність;
  • некласичні проблеми механіки руйнування;
  • механіка гірських порід;
  • механіка нанокомпозитів.

Олександр Миколайович завжди приділяв першочергову увагу підготовці наукових кадрів. Під його науковим керівництвом захистилася ціла когорта науковців — 36 докторів і близько 100 кандидатів наук, які сформували наукові школи академіка О.М. Гузя з перелічених вище наукових напрямів механіки. Серед його учнів академіки НАН України В.Л. Богданов, В.Д. Кубенко, члени-кореспонденти НАН України М.О. Шульга, Ю.М. Неміш, В.М. Назаренко, І.С. Чернишенко, академік НАН Азербайджану Г.Г.Кулієв, член-кореспондент НАН Азербайджану С.Д. Акбаров.

Протягом багатьох років Олександр Миколайович очолював спеціалізовані вчені ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій, у яких захистилися десятки докторів і сотні кандидатів наук.

Вражає перелік наукових праць Олександра Миколайовича, в яких висвітлено одержані ним наукові результати. Академік О.М. Гузь написав і опублікував понад 70 монографій (з них 20 — без співавторів) та близько 1000 наукових статей (понад 400 з них — без співавторів). У закордонних видавництвах опубліковано англійською мовою шість монографій О.М. Гузя:

  • Stress around Curvilinear Holes in Shells (transl. Suryanarayanan). Bangalore Aeronautical Laboratory, 1967. 144 р. (co-author — G.N. Savin);
  • Diffraction of Elastic Waves in Multiply Connected Bodies. Foreign Technology Div. Wright-Patterson AFB, Ohio, 1973. 280 p. (co-author — V.T. Golovchan);
  • Fundamentals of the Three-Dimensional Theory of Stability of Deformable Bodies. Berlin: Springer-Verlag, 1999. 555 p.;
  • Mechanics of Curved Composites. Dordrecht; New-York: Kluwer Academic Publishers, 2000. 464 p. (co-author — S.D. Akbarov);
  • Dynamics of Compressible Viscous Fluid. Cambridge Scientific Publishers, 2009. 428 р.;
  • Short Introduction to Mechanics of Nanocomposites. Scientific & Academic Publishing, USA, 2013. 281 р. (co-author —J.J. Rushchitsky)

Повний текст