Найважливішим завданням є підвищення ефективності наукових досліджень. У 2015 р. у Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України завершуються такі цільові програми НАН України: «Стратегічні мінеральні ресурси України»; «Інтелект»; «Науково-технічний супровід розвитку ядерної енергетики та застосування радіаційних технологій у галузях економіки»; «Ресурс»; «Комплексний моніторинг, оцінка та прогнозування динаміки стану морського середовища та ресурсної бази Азово-Чорноморського басейну в умовах зростаючого антропогенного навантаження та кліматичних змін»; «Об’єднання-2»; програми співпраці з ЦЕРН і ОІЯД. У зв’язку з цим, крім підготовки звітів за результатами виконаних робіт, найближчим часом наше завдання полягатиме у формуванні нових (починаючи з 2016 р.) цільових комплексних академічних програм, причому з акцентом на концентрації ресурсів на тих напрямах, що можуть дати результати світового рівня. Великого загальнодержавного значення набуває зараз наша програма підвищення обороноздатності країни, але про неї докладніше розповість академік В.П. Горбулін. Також з метою підвищення ефективності наукових досліджень необхідно приділити увагу поліпшенню якості експертизи відомчих та науково-технічних проектів, а для цього слід більше залучати експертів з вищих навчальних закладів, профільних міністерств та відомств. Наприклад, уже зараз працює система узгодження з Міністерством оборони України та Державним концерном «Укроборонпром» усіх проектів за програмою з підвищення обороноздатності країни.

Активно розробляються критерії оцінювання результатів наукових досліджень та діяльності наукових установ. Під керівництвом віце-президента НАН України А.Г. Загороднього нещодавно було проведено семінар з представниками німецьких наукових товариств імені Планка, Фраунгофера, Лейбніца, Гельмгольца для запозичення їхнього досвіду наукової експертизи. Цей захід відбувся за сприяння посольства ФРН. Найближчим часом планується поїздка представників Академії до Німеччини для ознайомлення з системою оцінювання наукової діяльності як установ, так і окремих наукових працівників безпосередньо в інститутах цих товариств.

Надзвичайно важливою є проблема впровадження інноваційних розробок. За браком часу я наведу лише кілька «найсвіжіших» прикладів. За технологією, розробленою в Інституті проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України (А.В. Рагуля), планується заснувати виробництво нанопорошків у Македонії. Делегація на чолі з Надзвичайним і Повноважним Послом Македонії в Україні відвідала Інститут і висловила зацікавленість в організації виробництва за цією технологією. До речі, розвитку високотехнологічного бізнесу в Македонії сприяє створена там вільна економічна зона. Крім того, наші китайські партнери виявили великий інтерес до розробки Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій і систем (Л.С. Файнзільберг) – фазаграфічної технології для оперативного реєстрування кардіограм. Зараз готується підписання великомасштабного договору. І ще один, так званий волонтерський проект «Українські пов’язки». В Інституті фізики НАН України (В.Б. Неймаш) без жодного додаткового фінансування було розроблено технологію виготовлення перев’язувальних матеріалів на основі гідрогелів, радіаційно «зшитих» за допомогою електронного прискорювача. Ці пов’язки виявилися дуже ефективними для лікування ран та опіків, особливо в польових умовах. Уже створено стартап-компанію «Радітек», яка щодня може виробляти до 1 тис. таких пов’язок. Повний текст