Вісник НАН України. 2015. № 6. С. 6–10.

ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
29 квітня 2015 року 

Стан та перспективи впровадження нанотехнологій у біології і медицині (доповідач – академік НАН України В.Ф. Чехун)

Проблеми хімічної та радіаційної безпеки України (доповідач – член-кореспондент НАН України Г.В. Лисиченко)

Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач – академік НАН України В.Л. Богданов)

Кадрові та поточні питання

На засіданні Президії HAH України 29 квітня 2015 р. члени Президії HAH України та запрошені заслухали наукову доповідь директора Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України академіка НАН України Василя Федоровича Чехуна на тему «Стан та перспективи впровадження нанотехнологій у біології і медицині» (див. доповідь).

У доповіді йшлося про стан виконання фундаментальних і прикладних досліджень у сфері нанотехнологій, спрямованих на створення нових нанокомпозитів і наноматеріалів, а також на розроблення векторних систем цільового призначення для потреб різних галузей народного господарства.

Зокрема, отримано монодисперсні наночастинки золота, магнетиту, фулерену з керованими оптичними і магнітними характеристиками. Такі наночастинки здатні вибірково накопичуватися в пухлинах, утворюючи комплекси з цитостатиками. Вивчено фізико-хімічні властивості отриманих наноматеріалів на різних етапах виготовлення відповідно до розроблених технологій та фармакопейних вимог. За допомогою комп’ютерних програм змодельовано процеси транспорту магнітних нанокомпозитів до пухлини по судинах крові та розраховано параметри магнітів, розподіл температури в пухлині при гіпертермії, внутрішньому радіоактивному опроміненні за допомогою радіоактивної мітки-мішені. Досліджено біологічну та специфічну активність нанокомпозитів у модельних системах. Уперше створено оригінальну методику стабілізації феромагнетиків, отриманих за допомогою квантово-променевої технології. Розроблено методику визначення рівня продукування та накопичення вільних радикалів унаслідок впливу на клітину нанорозмірних матеріалів. Випробувано різні системи маркерів для тестування дії вуглецевих наночастинок, основані на визначенні рівня ушкодження і репарації ДНК, стану глутатіонзалежної системи детоксикації ксенобіотиків і змін активності й посттрансляційної модифікації ферменту ксантиноксидоредуктази. Доведено, що багатошарові вуглецеві нанотрубки дозозалежно збільшують рівень ушкоджень ДНК у пухлинних клітинах, змінюють посттрансляційну модифікацію ксантиноксидоредуктази в печінці у бік зниження активності ксантиноксидази, яка здатна генерувати активні форми кисню і азоту з паралельним підвищенням рівня відновленого глутатіону. Це свідчить про активацію глутатіонзалежної системи детоксикації як прояв адаптивної відповіді організму. Повний текст (PDF).