Вісник НАН України. 2014. № 11. С. 77-84.
ОПЛОТ УКРАЇНСЬКОГО БРОНЕТАНКОБУДУВАННЯ
До 80-річчя члена-кореспондента НАН України М.Д. Борисюка
21 листопада 2014 р. виповнюється 80 років від дня народження всесвітньо відомого вченого в галузі бронетанкобудування, начальника Харківського конструкторського бюро ім. О.О. Морозова (1990–2011 рр.), Генерального конструктора зі створення бронетанкової техніки та артилерійських систем України, генерал-лейтенанта, Героя України, лауреата Ленінської премії, двічі лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, професора, доктора технічних наук, члена-кореспондента НАН України Михайла Дем’яновича Борисюка.
Михайло Дем’янович Борисюк – видатний конструктор бронетанкової техніки, його ім’я стало справжнім символом вітчизняної оборонної промисловості. Завдяки роботам М.Д. Борисюка Україна має сьогодні сучасний танк «Оплот» і бронетранспортер БТР-4. Очоливши в 1990 р. Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова, М.Д. Борисюк не лише зумів зберегти все найкраще, що було створено колективом КБ, а й значною мірою збагатив традиції, закладені ще М.І. Кошкіним, О.О. Морозовим, М.О. Шоміним, зробив вагомий внесок у розвиток українського бронетанкобудування. Під керівництвом Михайла Дем’яновича Харківське КБ ім. О.О. Морозова з бронетанковою технікою власного розроблення вийшло на міжнародну арену, привернувши до себе велику увагу. Україну було визнано одним із лідерів танкобудування у світі. За безпосередньою участю М.Д. Борисюка у 90-х роках минулого століття в Україні було організовано танкобудівну галузь із замкненим циклом виробництва бронетанкових комплектувальних систем і вузлів, що дало змогу створити конкурентоспроможний вітчизняний танк «Оплот», а згодом і новий український бронетранспортер БТР-4 із сучасною компоновкою. Характеристики цих бойових машин не поступаються найкращим зарубіжним аналогам, а за деякими позиціями і перевершують їх. М.Д. Борисюк заснував в Україні наукову школу зі створення сучасного бронетанкового та артилерійського озброєння. Під його науковим керівництвом розроблено системи наведення та керування вогнем з високою ефективністю ураження супротивника; науково обґрунтовані силові пристрої, що забезпечують рух танків у пустелі з високим вмістом пилу в повітрі за температури довкілля до 55°С без обмежень руху за швидкісними характеристиками та навантаженням. Крім того, вперше запропоновано комплексний підхід до оцінювання рівня технічної досконалості і конкурентоспроможності зразків бронетанкового та артилерійського озброєння; розроблено теорію концептуального проектування об’єктів бронетехніки на основі комплексних показників захищеності, озброєння, рухомості та керованості; розвинено підхід до визначення напряму модернізації і концептуального проектування зразків озброєння. М.Д. Борисюк є автором новітніх тренажерних комплексів для навчання членів екіпажу броньованої техніки, в основу яких покладено математичні моделі танка і БМП.
Народився Михайло Дем’янович у 1934 р. у селі Харліївка Корсаківського району Орловської області Росії в селянській родині українських переселенців. З раннього дитинства хлопець цікавився технікою, умів і хотів учитися, пізнавати щось нове. Тому, закінчивши 7 класів школи, він, незважаючи на незгоду батьків, вирішив покинути рідне село і вступив до технікуму механізації та електрифікації сільського господарства у місті Задонську. Після технікуму, вже добре знаючись на тракторах і комбайнах, Михайло був зачарований післявоєнною романтикою танкового могуття країни і в 1953 р. подав документи до Саратовського танко-технічного училища. Це був доленосний вибір, оскільки, починаючи з цього моменту, всі наступні більш як 60 років його життя були нерозривно пов’язані з бронетехнікою. У 1956–1959 рр. Михайло Дем’янович служив заступником командира з технічної частини спочатку роти, а потім і батальйону в 95-му танковому полку 9-ї танкової дивізії 1-ї Гвардійської танкової армії Групи радянських військ у Німеччині, після чого М.Д. Борисюк став слухачем інженерно-танкового факультету Військової академії бронетанкових військ (Москва). У 1964 р. після закінчення Академії за спеціальністю «Електроніка і автоматика танків» капітана Борисюка було направлено у військове представництво челябінського заводу ВО «Електромашина», який серійно виробляв танкові системи, автоматичні блоки та інше електрообладнання. Пізніше Михайло Дем’янович часто згадував, що 10 років у військовому представництві якнайкраще підготували його до посади головного конструктора. Повний текст (PDF).