Вісник НАН України. 2017. № 12. С.95-101
ВОЛОШИН Олексій Іванович —
член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук, професор, заступник директора Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України
ШЛЯХОМ УЧЕНОГО-ГІРНИКА
До 70-річчя академіка НАН України А.Ф. Булата
17 грудня виповнюється 70 років видатному вченому-механіку, організатору науки в галузі гірничої механіки, заслуженому діячу науки і техніки України, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреату премії ім. О.М. Динника НАН України, доктору технічних наук, професору, академіку НАН України Анатолію Федоровичу Булату.
В юності мріють усі, але мало кому вдається ці мрії реалізувати. Лише люди із сильним характером і сприйнятливою душею досягають мети і здійснюють свою мрію. До таких людей можна з повним правом віднести Анатолія Федоровича Булата — видатного ученого в галузі механіки гірських порід і механіки руйнування масивів гірських порід як середовищ з активним запасом внутрішньої енергії, академіка НАН України, члена Президії НАН України, академіка-секретаря Відділення механіки НАН України, голову Придніпровського наукового центру НАН України і МОН України.
Анатолій Федорович Булат народився 17 грудня 1947 р. у місті Дніпропетровську (нині Дніпро). Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут (тепер Національний гірничий університет) за фахом «гірничий інженер». Уся науково-організаційна діяльність А.Ф. Булата нерозривно пов’язана з Інститутом геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України.
Трохи спогадів… Так склалося, що Анатолія Федоровича приймав на роботу сам директор установи академік НАН України Микола Сергійович Поляков — людина дивовижної долі, всесвітньо відомий учений-гірник. Це була знакова зустріч. М.С. Поляков добре розумів і шанував талановиту молодь, володів науковою прозорливістю і вже тоді побачив у А.Ф. Булаті майбутнього перспективного дослідника. Незаперечний науковий авторитет М.С. Полякова, його високий професіоналізм, ерудиція та інтелігентність справили великий вплив на формування наукового світогляду молодого вченого. Загалом Анатолій Федорович ніколи не забуває про тих, хто допоміг йому визначити свій життєвий вибір і сприяв його науковому пошуку. На все життя у А.Ф. Булата залишилися світлі спогади про свого першого наукового вчителя М.С. Полякова. Часто згадує він і академіка НАН України В.М. Потураєва, в якого вчився величезної відповідальності, витримки і стійкості у подоланні труднощів. Постановою Президії НАН України № 320 від 23.10.2002 Інституту було присвоєно ім’я його засновника і першого директора — академіка НАН України М.С. Полякова. У цьому є також і заслуга А.Ф. Булата. Згодом побачила світ книга про життя і наукову діяльність Миколи Сергійовича Полякова під назвою «Жизнь, отданная науке». Відповідальним редактором цього видання був Анатолій Федорович.
Анатолій Федорович пройшов усі сходинки наукового зростання. В 1972–1975 рр. А.Ф. Булат навчається в аспірантурі й займається актуальною на той час проблемою комплексної механізації очисних робіт — впровадженням автоматизованих комплексів із гідрофікованими кріпленнями. Для підвищення експлуатаційних показників шахтного гідравлічного кріплення були розроблені діафрагмові ущільнювальні елементи для поршневих порожнин і газові запобіжні клапани із запірним елементом у вигляді еластичної трубки, перетиснутої тиском інертного газу. Промисловими дослідженнями підтверджено працездатність експериментальних партій запобіжних клапанів КПТ-1 на шахтах «Донецька» та ім. Л.І. Лутугіна ВО «Торезантрацит», а також на шахтах ВО «Орджонікідзевугілля». За результатами цих досліджень у 1978 р. він успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук. У 1975–1979 рр. Анатолій Федорович працює молодшим науковим співробітником, потім старшим науковим співробітником (1979–1982 рр.) і ученим секретарем Інституту (1982–1986 рр.).