Вісник НАН України. 2015. № 2. С. 104-111.
НАУКОВІ ПРОРИВИ 2014 РОКУ ЗА ВЕРСІЄЮ ЖУРНАЛУ SCIENCE
19 грудня 2014 р. у спеціальному випуску журналу Science за традицією було опубліковано рейтинг найважливіших, на думку експертів, наукових досягнень минулого року.
Уже 18 років поспіль наприкінці року редакція одного з найавторитетніших наукових видань світу – журналу Science підбиває підсумки року, що минає, і пропонує своїм читачам десятку найвидатніших наукових досягнень. У вступній статті шеф-редактор видання Марсія МакНатт (Marcia McNutt) наголошує, що думка редакторів Science є суб’єктивною, і, можливо, через деякий час головним науковим досягненням 2014 р. назвуть відкриття, яке взагалі не привернуло увагу редакції. Позначився 2014 рік і кількома прикрими розчаруваннями – іноді відкриття зникають у момент народження. Так сталося з очікуваним методом отримання плюрипотентних стовбурових клітин зі звичайних та з передчасними заявами щодо виявлення на телескопі BICEP2 сигналів, які надають докази на користь інфляційної моделі Всесвіту (див. «Вісник НАН України» 2014, № 7, с. 87–91). Проте вибір найголовнішого наукового прориву минулого року особливих суперечок не викликав – ним було визнано висадку спускного апарата Philae на поверхню комети Чурюмова–Герасименко.
Рандеву з кометою
Навіть попри прикрі неполадки з деякими системами, місія Rosetta Європейського космічного агентства, без жодного сумніву, заслуговує на звання найважливішого наукового прориву року.
Після багатьох років планування і десятирічної подорожі, подолавши 6,5 млрд км, виконавши 4 гравітаційні маневри навколо Землі та Марса, зібравши безліч цінної наукової інформації, космічний апарат досяг комети 67P/Чурюмова–Герасименко і здійснив першу в історії м’яку посадку зонда Philae на поверхню комети. Людство неодноразово вже відправляло свої місії до комет (докладніше див. «Вісник НАН України» 2014, № 8, с. 40–56), однак Rosetta, рухаючись по орбіті комети на висоті всього 10 км, дає змогу місяцями спостерігати всі метаморфози, що відбуваються з цим космічним тілом з наближенням до Сонця й віддаленням від нього. За влучним висловом журналу Science, це «ріг достатку» наукової інформації.
Крім того, комета 67Р – це лише сьомий об’єкт за межами Землі, досліджений за допомогою спускних апаратів. До того були Венера, Марс, Місяць, Титан і два астероїди. Здійснити м’яку посадку на поверхню комічного тіла з мікрогравітацією (приблизно у 8 тис. разів слабшою за земну), яке рухається зі швидкістю понад 10 км/с, прикріпитися і зібрати необхідні дані – надскладне технічне завдання. Починаючи з 12 листопада впродовж трьох діб більша частина прогресивного людства, затамувавши подих, спостерігала за зондом Philae. Через відмову двигуна малої тяги апарат лише з третьої спроби вдалося зафіксувати на поверхні, причому в не надто вдалому місці – у затінку між двома пагорбами, де світла недостатньо для живлення батареї, на твердій скельній породі. Заряду акумулятора вистачило лише на 57 годин, але й за цей короткий час гарячкової роботи все ж таки вдалося виконати програму-мінімум. Повний текст (PDF).