Вісник НАН України. 2017. № 7.11-16
ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
17 травня 2017 року
Про міжнародну співпрацю в галузі керованого термоядерного синтезу в рамках дослідницьких програм ЄВРАТОМ (доповідач — член-кореспондент НАН України І.Є. Гаркуша)
Сучасний стан проблеми кріоконсервування репродуктивних клітин та ембріонів людини (доповідач — доктор біологічних наук М.П. Петрушко)
Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов)
Кадрові та поточні питання
Перед початком засідання президент НАН України академік Б.Є. Патон вручив дипломи лауреатів премії академій наук України, Білорусі і Молдови за виконання науково-дослідницької роботи «Інноваційні системи термотрансформації для утилізації вторинних і альтернативних джерел енергії» співробітникам Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України кандидату технічних наук В.О. Тарасовій та доктору технічних наук Д.Х. Харлампіді.
На засіданні Президії НАН України 17 травня 2017 р. члени Президії HAH України та запрошені заслухали наукову доповідь директора Інституту фізики плазми Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» члена-кореспондента НАН України Ігоря Євгенійовича Гаркуші про міжнародну співпрацю в галузі керованого термоядерного синтезу в рамках дослідницьких програм ЄВРАТОМ .
У доповіді було наголошено, що беззаперечним пріоритетом у сфері розвитку перспективної енергетики є керований термоядерний синтез, який може забезпечити людство практично невичерпним джерелом енергії. Ці проблеми в Європі вирішує міжнародний консорціум зі створення експериментального термоядерного реактора ІТЕR, що споруджується у Франції. Великим здобутком є нещодавнє введення в дію найбільшого у світі надпровідного стеларатора Wendelstein 7-X у Німеччині. Значний прогрес спостерігається і в розробленні термоядерних джерел нейтронів та гібридних систем на основі синтез-ділення. На цьому тлі позитивним фактором видається активізація участі українських науковців у виконані досліджень світового рівня з фізики плазми і керованого термоядерного синтезу.
Україна має певні здобутки, достатній кадровий потенціал і матеріально-технічну базу для досліджень з керованого термоядерного синтезу. В установах Академії функціонує низка термоядерних технологічних і дослідницьких установок, наявність яких дозволяє брати участь у найсучасніших дослідженнях з вивчення термоядерних систем, діагностики плазми, а також створення матеріалів для ядерної і термоядерної енергетики.
У вересні 2016 р. Україна ратифікувала Угоду з Європейським співтовариством з атомної енергії про наукову і технологічну співпрацю і стала асоційованим членом у Програмі наукових досліджень та навчання ЄВРАТОМ. Це відкриває перед українськими ученими багато нових можливостей, тому установам НАН України варто докласти зусиль до активної участі у цій Програмі. Однак організація вітчизняних наукових досліджень у галузі керованого термоядерного синтезу, зважаючи на нові перспективи міжнародного співробітництва, потребує повноцінного фінансового забезпечення для реалізації скоординованої програми розвитку досліджень високотемпературної плазми як основи енергетики майбутнього.
В обговоренні доповіді взяли участь академік НАН України Б.Є. Патон, віце-президент НАН України академік НАН України А.Г. Загородній, проректор з науково-педагогічної роботи Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна академік НАН України М.О. Азарєнков, директор Інституту ядерних досліджень НАН України член-кореспондент НАН України В.І. Слісенко, академік-секретар Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України академік НАН України М.Ф. Шульга.
За результатами обговорення Президія НАН України підкреслила необхідність ширшого залучення наукових установ НАН України до дослідницької термоядерної програми ЄВРАТОМ, зокрема набуття ними офіційного статусу третіх сторін (Linked Third Party) в угоді з ЄВРАТОМ та в консорціумі EUROfusion; забезпечення ефективного представництва ННЦ ХФТІ як менеджера Програми наукових досліджень та навчання ЄВРАТОМ з боку України в робочих групах і координуючих органах EUROfusion, зокрема при розробленні спільних програм досліджень, вирішенні питань участі в експериментах на європейських установках тощо. Особливу увагу слід приділити розвитку та ефективному використанню відповідної дослідницької бази установ НАН України, а також вирішенню проблеми підготовки кадрів з фізики плазми та керованого термоядерного синтезу, удосконаленню мережі закладів, установ та системи підготовки і перепідготовки висококваліфікованих фахівців для розвитку цього напряму в Україні.