Вісник НАН України. 2019. № 6. С. 62-65

ДУБОДЄЛОВ Віктор Іванович —
академік НАН України, завідувач відділу магнітної гідродинаміки Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України

СТВОРЕННЯ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНОЇ БАЗИ ВІТЧИЗНЯНИХ МЕТАЛУРГІЙНИХ МІКРОВИРОБНИЦТВ НА ОСНОВІ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ І ПРИКЛАДНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ МАГНІТНОЇ ГІДРОДИНАМІКИ, ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ ТА МЕТАЛУРГІЇ
Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 10 квітня 2019 року

У доповіді наведено результати фундаментальних і прикладних досліджень зі створення високотехнологічної бази вітчизняних металургійних мікровиробництв для забезпечення потреб машинобудівного комплексу України у високоякісній металопродукції. Обґрунтовано пропозицію про доцільність створення в Україні металургійних мікровиробництв. Запропоновано перелік нових технологічних процесів і агрегатів, освоєних і адаптованих безпосередньо до розвитку таких підприємств з використанням нових наукомістких технічних рішень, напрацьованих українськими вченими.

Вельмишановний Борисе Євгеновичу!

Вельмишановні члени Президії НАН України!

Питання, яке сьогодні винесено на обговорення, має надзвичайно важливе значення для промисловості України, оскільки пов’язане з відродженням функціонування машинобудівного комплексу нашої держави і прогресу економіки загалом, згідно з державною стратегією розвитку науки, технологій та інноваційної діяльності, яку зараз активно обговорюють представники вищих органів влади, науковці Академії та широкі кола громадськості.

Зазначена проблема є вельми складною і багатогранною, тому її слід вирішувати передусім стратегічно, на державному рівні. Автори пропонованої вашій увазі пропозиції поставили собі за мету розглянути лише один з багатьох аспектів проблеми і один з можливих шляхів її вирішення, пов’язаний з використанням наявного науково-технічного потенціалу для проведення складних міждисциплінарних досліджень за різними напрямами та впровадженням оригінальних розробок, виконаних установами НАН України та їхніми партнерами з МОН України.

Йдеться про створення малих за обсягами випуску (до 10 тис. т литих заготівок на місяць) металургійних виробництв для виготовлення металопродукції зі сталі високої якості під конкретні цільові замовлення машинобудівних підприємств. Такі потреби промисловості великі інтегровані металургійні комбінати з повним циклом або металургійні міні-заводи задовольнити ефективно не можуть, оскільки виготовлення дрібних серій продукції для них є економічно невигідним і технічно складним. Ситуація, що склалася, зумовила в результаті збільшення імпорту в Україну високоякісної продукції для машинобудування. І це в умовах нинішнього занепаду цієї галузі.

Наразі Україна експортує за кордон близько 12 млн т рядової конструкційної сталі на рік у вигляді переважно сортової заготівки, арматури, товстого слябу. Водночас з-за кордону щороку імпортується близько 1 млн т високоякісної сталі у вигляді листа з покриттям та сортової заготівки на суму понад $1,4 млрд.

Огляд сучасних тенденцій розвитку металургії у світі свідчить про те, що у США, Німеччині, Італії, Австрії, Франції та інших промислово розвинених країнах останнім часом зростає кількість високоефективних металургійних мікровиробництв з безперервним і напівбезперервним литтям, які забезпечують гнучку трансформацію технологічних процесів та можливість одержання невеликих партій високоякісної металопродукції широкої номенклатури за видами заготівки і марками сталей. При цьому широко застосовуються розробки, пов’язані з використанням зовнішніх фізичних дій, переважно енергії електромагнітних полів, на всіх стадіях металургійного переділу з метою поліпшення якості литої металопродукції та підвищення техніко-економічних показників процесів.

Типова технологічна схема реалізації таких процесів включає плавильний агрегат, як правило, електропіч, проміжний ківш, машину безперервного лиття заготівок і прокатний стан. Головною відмінністю цієї схеми від реалізованих на металургійних комбінатах та міні-заводах є відсутність агрегату «ківш — піч», натомість основним агрегатом стає проміжний ківш, оскільки саме він має забезпечити реалізацію кількох важливих функцій, зокрема підігрівання рідкої сталі, витримування, перемішування розплаву, забезпечення його позапічної обробки і кероване заливання в кристалізатор машини безперервного лиття заготівок.

Значний доробок у вирішенні цих проблем мають науковці і виробничники Японії. Концепція їхніх розробок полягала у використанні індукційних канальних систем для нагрівання сталі на різних стадіях функціонування проміжних ковшів. Так, компанія Kawasaki Steel завдяки оснащенню проміжного ковша традиційної конструкції індукційною канальною системою забезпечила компенсацію теплових втрат сталі у проміжному ковші в процесі її розливання в кристалізатор машини безперервного лиття заготовок (МБЛЗ). Проте через відсутність ефективного керування рухом розплаву в системі «індукційний канал — ванна» проміжного ковша і недосконалість пристроїв для подачі рідкої сталі з проміжного ковша в кристалізатор МБЛЗ ця розробка не знайшла практичного застосування.

У Фізико-технологічному інституті металів та сплавів НАН України було запропоновано і запатентовано, в тому числі за кордоном, магнітодинамічний спосіб впливу на рідкометалеві системи та керування їх станом (рис. 1), а також розроблено і широко впроваджено у промислове виробництво гаму пристроїв реалізації цього способу для різних сплавів, зокрема на основі свинцю, магнію, алюмінію, міді, чавуну і сталі.

Особливість функціонування таких агрегатів полягає в тому, що наявність у них двох автономних систем — для індукування електричного струму значної густини та зовнішнього змінного магнітного поля — дає змогу, крім нагріву металу, створювати електромагнітну силу, яка забезпечує керований рух рідкого металу і, як наслідок, керування процесами тепло- і масопереносу. Таким чином здійснюється керування двома головними параметрами ливарних та металургійних процесів: температурою і рухом рідкометалевих середовищ (за напрямком та інтенсивністю).

Видатним досягненням у цій галузі досліджень стало створення першого у світі магнітодинамічного міксера-дозатора рідкої сталі місткістю 6 т. Такий агрегат (рис. 2) було успішно впроваджено на ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» у складі унікального комплексу електрошлакової наплавки валків прокатних станів масою до 50 т (технологія Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України). Агрегат забезпечує нагрівання, витримування, перемішування і кероване електромагнітне розливання рідкої високолегованої сталі.

Активну участь у цій розробці, крім науковців Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України, брали вчені і фахівці інших організацій, зокрема Інституту електродинаміки НАН України, ВО «Київтрактородеталь» та ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод». Особливо хотілося б відзначити творчий, ініціативний підхід колег з Інституту електродинаміки НАН України щодо спільного вирішення складних науково-технічних проблем.

Повний текст