Вісник НАН України. 2018. № 5. С.108-116
КІТ Григорій Семенович —
член-кореспондент НАН України, радник при дирекції Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України
КУШНІР Роман Михайлович —
академік НАН України, директор Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України
ВИДАТНИЙ УЧЕНИЙ, ОРГАНІЗАТОР НАУКИ, ГРОМАДЯНИН
До 90-річчя від дня народження академіка Я.С. Підстригача
Матеріал присвячено 90-річчю від дня народження видатного вченого в галузі математичних проблем механіки та прикладної математики, автора фундаментальних робіт з математичного моделювання деформування тіл з урахуванням їх реальної структури та взаємозв’язку деформації і процесів немеханічної природи, лауреата Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1975), заслуженого діяча науки УРСР (1979), лауреата премії ім. М.М. Крилова АН УРСР (1978), доктора фізико-математичних наук, професора, академіка АН УРСР Ярослава Степановича Підстригача.
Академік Я.С. Підстригач — видатний український учений-механік, чільний представник сучасної львівської наукової школи механіків і матеріалознавців, формування якої відбувалося у повоєнний період [1, 2]. Коло наукових інтересів ученого охоплювало широкий спектр споріднених природничих наук. З його іменем, зокрема, пов’язані глибокі дослідження з використанням сучасного математичного апарату в галузі термомеханіки неоднорідних структур, термодинаміки нерівноважних процесів, механотермодифузії, гідроакустики, поверхневих явищ, механіки тіл з покриттями, взаємодії деформівних середовищ з електромагнітними полями та в інших напрямах сучасної механіки [3–17]. Сьогодні ці дослідження успішно продовжує розвивати науковий колектив створеного ним 40 років тому Інституту прикладних проблем механіки і математики (ІППММ) ім. Я.С. Підстригача НАН України, директором якого Ярослав Степанович був до останніх днів свого життя.
Ярослав Степанович Підстригач народився 25 травня 1928 р. у с. Самостріли Корецького району Рівненської області у селянській родині. Його батько, Степан Захарович, у передвоєнний період був керівником місцевої «Просвітянської хати» Волинського українського об'єднання (ВУО), утвореної після заборони польською владою у 1930 р. «Просвіти». У 1940 р., через 5 місяців після вступу Червоної армії на Західну Україну, його було заарештовано органами НКВС і 3 червня 1941 р. разом з іншими дев'ятьма членами ВУО засуджено до 8 років виправно-трудових таборів. Покарання відбував у таборі «Богословлаг» на Північному Уралі (Свердловська обл.), на будівництві Богословського алюмінієвого заводу та с. Тур’їнські рудники, де й помер 12 січня 1942 р., очевидно, від виснаження і хвороб [18].
12-річного Ярослава разом із мамою та 3-річним братом Тарасом вислали до Червоноармійського району Кокчетавської області Казахстану, де сім’я перебувала до 1945 р., після чого їм було дозволено повернутися в Україну, до рідного села. Вже маючи завершену середню освіту, Ярослав ще раз іде до випускного класу Межиріцької середньої школи, після закінчення якої зі срібною медаллю в 1946 р. вступає на фізико-математичний факультет Львівського державного університету (ЛДУ) імені Івана Франка. Спочатку він мав бажання вступати на журналістику, але під час подачі документів йому порадили не робити цього, бо, враховуючи трагічну долю його родини, жодних шансів туди потрапити у нього не було.
Студентське життя Ярослава Підстригача було нелегким, напівголодним, проте це аж ніяк не впливало на його жадобу до знань. Маючи непересічні здібності в математичних науках, він почав відвідувати Львівський міський семінар з механіки під керівництвом академіка АН УРСР Г.М. Савіна. Гурія Миколайовича Савіна в 1945 р. перевели з Дніпропетровська для керівництва Львівським філіалом АН УРСР, а в 1948 призначили ректором ЛДУ імені Івана Франка. В автобіографії Я.С. Підстригач зазначає: «… велику роль у розширенні мойого наукового світогляду відіграли лекції проф. Лопатинського Я.Б., проф. Шереметьєва М.П., проф. Кованька О.С., проф. Глаубермана А.Ю., доцента Соколова І.Г., проф. Зарицького М.О. та доц. Клімовської Л.К., які приклали багато зусиль для виховання кадрів молодих науковців. Перші кроки в серйозній науковій роботі були зроблені мною під керівництвом академіка АН УРСР Г.М. Савіна, чл.-кор. АН УРСР О.С. Парасюка та проф. М.Я. Леонова, співпраця з якими поряд з розширенням наукового світогляду обумовила мій науковий напрямок…».
Починаючи з 4-го курсу Ярослав Підстригач працював обчислювачем у Львівській астрономічній обсерваторії, де й виконав свою першу наукову роботу з небесної механіки, опубліковану в «Доповідях та повідомленнях ЛДУ імені Івана Франка».