Вісник НАН України. 2019. № 4. С.17-22
ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
27 лютого 2019 року
Наукові повідомлення молодих учених установ НАН України (доповідачі —кандидат фізико-математичних наук Н.І. Хріпта, кандидат біологічних наук В.О. Чернишенко, доктор економічних наук О.І. Лайко)
Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Фундаментальні аспекти відновлювано-водневої енергетики і паливно-комірчаних технологій» (доповідач — академік НАН України Ю.М. Солонін)
Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов)
Кадрові та поточні питання
На засіданні Президії НАН України 27 лютого 2019 р. члени Президії HAH України та запрошені заслухали наукові повідомлення молодих учених установ НАН України.
У виступі наукового співробітника Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України кандидата фізико-математичних наук Наталії Ігорівни Хріпти на тему «Проблема біомеханічної сумісності металевих матеріалів медичного призначення та шляхи її вирішення» було зазначено, що сьогодні у світі активно розвивається біоматеріалознавство, зокрема створення металевих біоматеріалів для лікування широкого спектру захворювань. Успішність їх впровадження залежить від спроможності конструкцій тривалий час витримувати значні функціональні навантаження в агресивних біологічних рідинах. При цьому поверхня імплантатів відіграє вирішальну роль у забезпеченні їх біосумісності з тканинами людського організму. Біометалеві матеріали мають бути нетоксичними, з високою корозійною стійкістю, низьким модулем пружності, значною оберненою деформацією та високою втомною міцністю. Крім того, на етапі проведення операції та подальшого нагляду за станом пацієнта важливими характеристиками є низька магнітна сприйнятливість та висока рентгеноконтрастність таких матеріалів.
Важливим фактором корозійної стійкості та зносостійкості є стан поверхні металевих матеріалів. Ефективним методом модифікації поверхні є ультразвукова ударна обробка, яка дозволяє впливати як на характеристики поверхневого мікрорельєфу, так і на хімічний склад та структурний стан поверхневих шарів. Потрібного рівня фізико-механічних властивостей новітніх матеріалів вдається досягти завдяки формуванню в них ультрадисперсних і нанометрових зеренних структур.
Отримано попередні результати щодо формування нанорозмірних зеренних структур у поверхневих шарах сплавів ВТ-6 та сплавів на основі цирконію. Показано, що сформовані ультразвуковою ударною обробкою наноструктурні стани сприяють підвищенню корозійної стійкості, яка забезпечується оксидними плівками, що утворюються на поверхні при обробці, і дають змогу змістити потенціали металевих матеріалів в область, що відповідає потенціалам між біологічними тканинами і металевими матеріалами у фізіологічних умовах. Показано, що механічну стійкість сплавів ВТ-6 для імплантатів можна підвищити, вибираючи режими спікання та термообробки, а ультразвукова ударна обробка істотно підвищує втомну міцність сплаву.
Отже, на основі знання про природу та механізми зміни властивостей металевих біоматеріалів під дією зовнішніх впливів можна підібрати такі методи обробки поверхні сплавів, які сприятимуть поліпшенню якості протезів та імплантатів.
У повідомленні старшого наукового співробітника Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України кандидата біологічних наук Володимира Олександровича Чернишенка на тему «Механізми внутрішньосудинного та екстрасудинного тромбоутворення» йшлося про дослідження відділу структури та функції білка Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, спрямовані на вивчення механізмів підтримання хисткої рівноваги системи гемостазу, яка забезпечує, з одного боку, неперервне циркулювання рідкої крові в судинах, а з іншого — швидке припинення кровотечі в разі порушення цілісності стінки судин. Роботи, проведені у відділі під керівництвом члена-кореспондента НАН України, професора Е.В. Луговського, дозволили розробити унікальні діагностикуми для оцінювання загрози розвитку внутрішньосудинного тромбоутворення, виявити сполуки — інгібітори коагуляції, а також створити унікальний специфічний кровоспинний засіб, який не має аналогів у світі.
Комплекс лабораторних тестів дає змогу передбачити тромбоутворення при низці патологій і охоплює імунодіагностичне визначення концентрації розчинного фібрину, D-димеру та фібриногену, а також уточнювальні тести з визначення рівня протеїну С, активності фактора Ха тощо. Цей комплекс наразі успішно апробовується в клініках для лікування хворих на діабет, тромбоз вен нижніх кінцівок, пацієнток з ускладненою вагітністю.
Уперше було виявлено унікальний калікс[4]арен, здатний інгібувати полімеризацію фібрину in vivo. Підібрано дозування, за якого ця сполука повністю пригнічує формування фібрину в плазмі крові лабораторних тварин, навіть за умови перорального введення.
Застосування високоспецифічного активатора зсідання крові, іммобілізованого на вуглецевих волокнистих пов’язках, дало змогу створити засіб для припинення кровотеч, який продемонстрував свою ефективність у порівняльних тестах з відомими світовими аналогами, але, на відміну від них, виявився дієвим при гемофілії або на тлі адміністрації антикоагулянтів. Наразі триває підготовка до його клінічного застосування.