Вісник НАН України. 2016. № 3. С. 99-104.

ГРОДЗИНСЬКИЙ Дмитро Михайлович –
академік НАН України, доктор біологічних наук,
професор, завідувач відділу біофізики та радіобіології
Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України

АГРОСФЕРІ УКРАЇНИ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВЕКТОР РОЗВИТКУ
Рецензія на монографію О.І. Фурдичка 
«Екологічні основи збалансованого розвитку агросфери в контексті європейської інтеграції України»

У монографії висвітлено екологічні основи збалансованого розвитку агросфери в контексті євроінтеграційних процесів в Україні, узагальнено і систематизовано результати фундаментальних та прикладних досліджень з питань агроекології, природокористування, формування агроландшафтів, екологічної безпеки аграрного виробництва, розвитку сільських селітебних територій, радіоекології тощо. Проаналізовано екологічні проблеми, стан та використання природних ресурсів під час ведення аграрного виробництва, екологічний стан і розвиток сільських поселень. Здійснено комплексне дослідження науки агроекології на сучасному етапі її розвитку як фундаментальної основи формування збалансованої агросфери. Розглянуто головні та визначено низку пріоритетних завдань агроекології.

Наприкінці ХХ ст. у світі істотно змінилися акценти щодо виживання людства на планеті – проблеми війни і миру поступилися місцем проблемам стану навколишнього природного середовища. Глави більшості держав світу зібралися у Ріо-де-Жанейро на конференцію ООН з навколишнього середовища і визнали, що модель, якої до того часу додержувалися розвинені країни, веде до неминучої катастрофи, оскільки інтенсивність використання природних ресурсів перевищує здатність природи до самовідновлення. Прийнята на цій конференції Декларація Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища і розвитку орієнтувала країни світу на заміну егоцентричної парадигми екоцентричною. Це, відповідно, висунуло нові проблеми, а саме: підготовки спеціалістів з природокористування і розширення наукових досліджень з екології. В аграрній науці для вирішення екологічних проблем агросфери були започатковані академіком НАН України, НААН України і РАСГН О.О. Созіновим і в подальшому розширені і поглиблені академіком НААН України О.І. Фурдичком наукові дослідження з агроекології як наукового напряму з екологічних основ розвитку агросфери.

У період, коли Україна визначила курс на інтеграцію до Європейського Союзу як стратегічну мету своєї зовнішньоекономічної політики, одним із пріоритетів стає збалансований розвиток і реалізація положень природоохоронних міжнародних угод та конвенцій. У зв’язку з цим поява фундаментальної праці Ореста Івановича Фурдичка – це значний здобуток у сфері агроекологічної науки щодо розроблення наукових основ формування агросфери України на принципах збалансованості екологічних, економічних і соціальних чинників розвитку. Безперечно, монографії властива наукова новизна, що свідчить про глибоку обізнаність автора з теоретичними та практичними аспектами формування і розвитку агросфери з урахуванням специфіки нашої держави.

Монографія присвячена світлій пам’яті академіка НААН України, професора, Героя України Михайла Васильовича Зубця, який зазначав, що «аграрна наука свою владу, що живиться знаннями про закони природи, використовує лише для блага людини. Вищої мети, ніж служіння їй, для нас, учених-аграрників, не існує…».

Інформаційна частина роботи дає достатньо підстав сформувати загальне враження про книгу як про завершену наукову працю. У ній всебічно проаналізовано фактичний стан агросфери України, узагальнено результати наукових досліджень з його поліпшення з урахуванням європейських норм у природокористуванні та сформовано структуру тематики наукових досліджень з агроекології як одного з напрямів аграрної науки.

Монографія складається з 6 розділів, де у логічній послідовності розкриваються питання аналізу екологічних проблем України, нормативно-правової бази та її відповідності міжнародним стандартам, значення науки агроекології як фундаментальної основи формування агросфери, стану природних ресурсів агросфери, методичних підходів до їх оцінювання та моніторингу, формування агроландшафтів, агроекологічного та лісомеліоративного районування, екологічної безпеки, стану й розвитку сільських селітебних територій та ін. Науковий матеріал переважно є синтезом власних багаторічних досліджень з підтвердженням сучасним науковим доробком провідних вітчизняних і закордонних учених. Повний текст