Вісник НАН України. 2019. № 3. С.49-55

ПИРОЖКОВ Сергій Іванович —
академік НАН України, віце-президент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України

ПРО ПІДСУМКИ ВИКОНАННЯ СЕКЦІЄЮ СУСПІЛЬНИХ І ГУМАНІТАРНИХ НАУК НАН УКРАЇНИ ЦІЛЬОВИХ ПРОГРАМ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАН УКРАЇНИ В 2016–2018 рр.
Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 30 січня 2019 року

У звітній доповіді підбито підсумки виконання установами Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України чотирьох цільових програм наукових досліджень НАН України впродовж 2016–2018 рр. Зазначено, що під час виконання цих програм було отримано вагомі здобутки у виробленні концептуальних підходів до розв’язання комплексу складних проблем у політичній, економічній та культурній сферах нашої країни, підготовлено ґрунтовні пропозиції щодо вирішення завдань реконструкції економіки України, запропоновано механізми подолання внутрішніх протиріч у суспільстві та досягнення національної консолідації.

Вельмишановний Борисе Євгеновичу!

Вельмишановні колеги!

У четвертому кварталі 2018 р. установи Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України завершили виконання чотирьох цільових академічних програм наукових досліджень, які виконувалися протягом 2016–2018 рр., а саме: 

1) «Реконструкція економіки України: історичні виклики та модерні проекти;

2) «Економічна ефективність vs соціальна справедливість: пріоритети розвитку України на етапі подолання кризи»;

3) «Інтеграція Донбасу і Криму в політико-правовий і соціокультурний простір України: історичний досвід, сучасні виклики, перспективи»;

4) «Національний консенсус в Україні: історичний імператив, сучасні параметри, прогностична модель».

При формуванні програм ми виходили з того, що прогресивний розвиток України неможливий без розв’язання проблем консолідації українського суспільства, розвитку вітчизняної економіки та соціальної сфери країни, реінтеграції Донбасу і Криму в політико-правовий і соціокультурний простір України. Це, у свою чергу, потребує істотного вдосконалення форм і методів впровадження результатів соціогуманітарних досліджень у практику діяльності органів державної влади, зацікавлених міністерств і відомств. Саме це й зумовило тематичну спрямованість програм, їх змістове наповнення у вигляді конкретних дослідницьких проектів.

У реалізації зазначених цільових академічних програм взяли участь 17 установ Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України, які виконали 68 проектів, об'єднаних у 20 проблемно-тематичних блоків.

Основні результати виконання цих програм було докладно розглянуто на засіданні Бюро Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України 10 січня поточного року. Тому дозвольте дуже стисло ознайомити вас з лише з ключовими результатами, отриманими під час виконання чотирьох цільових академічних програм.

Програма «Реконструкція економіки України: історичні виклики та модерні проекти» (керівник — академік НАН України В.М. Геєць). Програму було спрямовано на з’ясування змісту історичних викликів Україні у сфері економіки; пошук механізмів переструктурування економіки і забезпечення її стійкого розвитку; розроблення конкретних пропозицій щодо вирішення завдань реконструкції економіки України.

За програмою 5 установ секції виконали 13 наукових проектів, об’єднаних у 3 проблемних розділи:

1) «Реконструктивний тип економічного розвитку як системна відповідь на історичні виклики»;

2) «Основні напрями реалізації реконструктивного типу розвитку»;

3) «Формування нових механізмів реконструктивного розвитку на основі комплементарного використання науково-технічного, економічного, соціального і поведінкового потенціалів та актуалізації суб’єктності соціально-економічних процесів».

У процесі проведення досліджень за програмою доведено, що в результаті приватизації як системоутворюючого механізму формування підприємницького середовища в Україні відбулася монополізація економічної влади, сформувалися асиметричні умови доступу до інформації та економічних можливостей для потенційних інвесторів. Унаслідок цього відбулося злиття політичної еліти з бізнес-елітою, що сприяло формуванню своєрідного приватно-бюрократичного прошарку власників, які унеможливили конкурентний перерозподіл капіталів та заклали деформуючі рамкові умови для розвитку підприємництва в Україні.

Усе зазначене cтало фундаментальним викликом для подальшого розвитку України, який не може відбуватися на тій економічній основі, що склалася нині. Тому на думку вчених є нагальна потреба в проведенні не модернізації, а реконструкції економіки, зміни її несучих конструкцій відповідно до нової архітектури у європейському і світовому просторі. 

Повний текст