Вісник НАН України. 2016. № 2. С.18-24 .
ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
16 грудня 2015 року
Про виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин» (доповідач – академік НАН України Л.М. Лобанов)
Розвиток та взаємодія економічної та енергетичної політики в Україні (доповідач – академік НАН України В.М. Геєць)
Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач – академік НАН України В.Л. Богданов)
Кадрові та поточні питання
Перед початком засідання Президії НАН України академік НАН України Б.Є. Патон вручив державні нагороди науковим працівникам Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України та Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України академікам НАН України С.О. Фірстову й С.О. Костеріну.
На засіданні члени Президії HAH України та запрошені заслухали наукову доповідь заступника директора Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, заступника голови Наукової ради цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин» академіка НАН України Леоніда Михайловича Лобанова про результати виконання зазначеної Програми (див. стенограму).
У доповіді було підбито підсумки виконання Програми у 2013–2015 рр. і визначено науково-технічні проблеми безпеки експлуатації відповідальних об’єктів, які потребують подальшого вирішення. Проблема спрацювання конструкцій, обладнання і споруд, з якою стикаються всі країни, набула в Україні особливого значення. Через складний економічний стан значно зросла частка аварійно небезпечних об’єктів тривалої експлуатації, що вже відпрацювали свій нормативний термін. У зв’язку з цим надзвичайно актуальними є питання управління експлуатаційною надійністю та довговічністю відповідальних об’єктів шляхом визначення їх технічного стану і залишкового ресурсу та встановлення науково обґрунтованих строків експлуатації.
Упродовж трьох років виконання програми «Ресурс» було отримано важливі науково-технічні та практичні результати. Зокрема, розвинуто методи і засоби неруйнівного контролю і технічної діагностики, створено системи безперервного моніторингу важливих об’єктів, розроблено ефективні технології подовження ресурсу обладнання теплової і атомної енергетики, хімічної та нафтопереробної промисловості, трубопроводів, мостів, будівельних і транспортних конструкцій.
У доповіді було наголошено на комплексному характері програми «Ресурс», яка складалася з 9 розділів і містила 126 проектів, до її виконання було залучено 25 інститутів 8 відділень НАН України. Загалом за проектами Програми розроблено 37 нових технологічних процесів, створено 23 зразки нової техніки. Опубліковано 495 друкованих праць, серед яких 34 монографії та збірники, отримано 49 патентів. Крім того, результати проведених робіт дають значний економічний ефект.
Під час обговорення доповіді виступив директор Структурного відокремленого підрозділу «Київські ТЕЦ» ПАТ «Київенерго» Юрій Іванович Гладишев. Він підкреслив, що обладнання, яке експлуатується на ТЕЦ-5, працює з 1971 р., на ТЕЦ-6 – з 1983 р. Фактично склалася ситуація, коли керівництво теплоелектроцентралей повинно було прийняти рішення щодо подальших дій. Співробітництво з Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України (на сьогодні підписано вже третій протокол про співпрацю) дало змогу успішно розв’язати частину цих проблем. На столичній ТЕЦ-6 уже впроваджено систему безперервного акустико-емісійного моніторингу технічного стану високотемпературних компонентів енергетичного обладнання для паропроводів гарячого перегріву пари енергоблока № 1. Зараз тривають роботи з її застосування для безперервного моніторингу барабана котла на київській ТЕЦ-5. Найголовніше, що ця система дає фахівцям чітке уявлення про стан металу в окремих елементах устаткування і уможливлює прогнозування ресурсу роботи обладнання. На найближчі роки заплановано подальше розширення спільних робот.
Віце-президент – головний інженер ПАТ «Укртрансгаз» Ігор Зіновійович Буряк зауважив, що під час експлуатації однієї з найбільших у Європі газотранспортних систем неминуче виникають складні, наукомісткі питання, вирішення яких можливе лише у співпраці з ученими НАН України. Повний текст