Вісник НАН України. 2019. № 5. С. 129-133
Матвєєв Валентин Володимирович —
академік НАН України, головний науковий співробітник Інституту проблем міцності ім. Г.С. Писаренка НАН України
Харченко Валерій Володимирович —
академік НАН України, директор Інституту проблем міцності ім. Г.С. Писаренка НАН України
Зіньковський Анатолій Павлович —
доктор технічних наук, професор, заступник директора Інституту проблем міцності ім. Г.С. Писаренка НАН України
ВИДАТНИЙ ВЧЕНИЙ, МУДРИЙ КЕРІВНИК І НАСТАВНИК, НАДІЙНИЙ КОЛЕГА
До 90-річчя академіка НАН України В.Т. Трощенка
15 травня 2019 р. виповнюється 90 років видатному українському вченому в галузі механіки деформівного твердого тіла та динаміки і міцності машин, заслуженому діячеві науки і техніки України, лауреату Державних премій у галузі науки і техніки УРСР, СРСР та України, премії імені Г.С. Писаренка НАН України, доктору технічних наук, професору, академіку НАН України Валерію Трохимовичу Трощенку.
Валерій Трохимович Трощенко народився 15 травня 1929 р. у с. Скреплеве Монастирщинського району Смоленської області. Після закінчення з відзнакою Київського політехнічного інституту та аспірантури при кафедрі опору матеріалів у 1955 р. захистив кандидатську дисертацію, і відтоді його наукова діяльність пов’язана з Національною академією наук України та всесвітньо відомою науковою школою академіка Г.С. Писаренка з вивчення міцності матеріалів і елементів конструкцій в екстремальних умовах термосилового навантаження.
Спочатку Валерій Трохимович працював у секторі міцності Інституту металокераміки і спеціальних сплавів АН УРСР, який у 1964 р. було реорганізовано в Інститут проблем матеріалознавства АН УРСР. У 1966 р. В.Т. Трощенка було призначено заступником директора з наукової роботи новоствореного Інституту проблем міцності АН УРСР, а в 1988 р. обрано його директором. Валерій Трохимович очолював Інститут до 2011 р., а відтоді є його почесним директором. Протягом 1966–2006 рр. В.Т. Трощенко завідував також відділом втоми і термовтоми матеріалів.
У складні не лише для науки, а й для всього українського суспільства 1990-ті роки, які характеризувалися нестабільним фінансуванням наукових установ та різким падінням привабливості наукової діяльності, завдяки прозорливості та наполегливості В.Т. Трощенка, його системному підходу до організації наукового процесу в очолюваному ним Інституті, а також підтримці з боку керівництва Академії, насамперед її президента академіка НАН України Б.Є. Патона, вдалося зберегти і основний колектив Інституту, і наукові напрями досліджень, започатковані ще на етапі його створення. Саме тому на сьогодні Інститут проблем міцності ім. Г.С. Писаренка НАН України залишається єдиною спеціалізованою науковою організацією України, в якій комплексно вивчають питання міцності і довговічності традиційних та нових створюваних матеріалів і конструктивних елементів з урахуванням факторів, характерних для реальних умов їх експлуатації, що надзвичайно важливо для розвитку сучасних високотехнологічних галузей економіки України і зміцнення національної безпеки та підвищення обороноздатності.
Наукові інтереси Валерія Трохимовича Трощенка охоплюють широке коло фундаментальних і прикладних проблем механіки деформівного твердого тіла та динаміки і міцності машин. На етапі свого становлення як вченого, починаючи ще зі студентських років, основну увагу він приділяв дослідженню високотемпературної міцності крихких металокерамічних матеріалів і розробленню критеріїв їх граничного стану та створенню моделей руйнування за високих температур з використанням статистичних теорій міцності. Результати виконаних досліджень було покладено в основу кандидатської дисертації В.Т. Трощенка та узагальнено в монографії «Статистичні теорії міцності та їх застосування до металокерамічних матеріалів», підготовленої у співавторстві з Г.С. Писаренком та опублікованої в 1961 р. Подальші наукові здобутки Валерія Трохимовича в напрямі розроблення енергетичних і деформаційних критеріїв руйнування та статистичних теорій міцності металів і сплавів лягли в основу його докторської дисертації «Теорії міцності полікристалічних матеріалів, що враховують їх структурну неоднорідність», яку він захистив у 1965 р. Результати проведених досліджень було узагальнено в колективній монографії «Прочность материалов при высоких температурах» (1966), яку, з огляду на актуальність проблеми міцності конструкцій, що експлуатуються за високих температур, у 1969 р. удостоєно Державної премії УРСР.
З початку 1960-х років Валерій Трохимович все більше уваги приділяє вивченню проблеми втоми металів та сплавів, що згодом стає основним напрямом його наукової діяльності. Серед численних наукових здобутків В.Т. Трощенка на цій ниві слід особливо відзначити його вагомий внесок у встановлення взаємозв’язку процесу накопичення втомного пошкодження металів з циклічною непружністю, закономірностей розвитку втомних тріщин і обґрунтування моделі переходу від втомного до крихкого руйнування, а також у дослідження міцності матеріалів при ізотермічному і неізотермічному малоцикловому навантаженні, що було відображено в таких монографіях, як «Прочность металлов при переменных нагрузках» (1978), «Деформирование и разрушение металлов при малоцикловом нагружении» (1981), «Циклические деформации и усталость металлов» (1985) та ін. Узагальнені В.Т. Трощенком матеріали щодо методики та результатів досліджень втоми конструкційних матеріалів і лопаток турбомашин, а також міцності та пластичності металів при малоцикловому навантаженні в умовах низьких і високих температур стали складовою фундаментальної двотомної колективної монографії «Прочность материалов и элементов конструкций в экстремальных условиях» (1980), яку в 1982 р. було удостоєно Державної премії СРСР в галузі науки та техніки.