Вісник НАН України. 2014. № 12. С. 53-57.

НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІННОВАЦІЇ
ЯК НАЙВАЖЛИВІШІ СУЧАСНІ ЧИННИКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ
XXVI Київський міжнародний симпозіум з наукознавства та історії науки

13–14 листопада 2014 р. у Києві в приміщенні Великого конференц-залу Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України відбувся XXVI Київський міжнародний симпозіум з наукознавства та історії науки «Наука, технології та інновації як найважливіші сучасні чинники національної безпеки».

Проведення київських симпозіумів з наукознавства, науково-технічного прогнозування та історії науки – це давня традиція, закладена майже півстоліття тому засновником київської школи наукознавства членом-кореспондентом НАН України Геннадієм Михайловичем Добровим. 13–14 листопада 2014 р. у приміщенні Великого конференц-залу Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України відбувся черговий XXVI Київський міжнародний симпозіум з наукознавства та історії науки «Наука, технології та інновації як найважливіші сучасні чинники національної безпеки». Організаторами заходу були Національна академія наук України, Міністерство освіти і науки України, Наукова рада з наукознавства при Міжнародній асоціації академій наук, Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України, ДП «КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля», Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» та Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН України та МОН України. У роботі симпозіуму взяли участь близько 150 дослідників у галузі наукознавства, історії науки і техніки, теоретиків і фахівців з вивчення проблем забезпечення національної безпеки, політичних і державних діячів. Відкрив пленарне засідання віце-президент НАН України академік НАН України А.Г. Наумовець. Він зачитав привітання президента НАН України академіка НАН України Б.Є. Патона учасникам зібрання. У вітанні було підкреслено, що національну безпеку як захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, забезпечення їх сталого розвитку не можна реалізувати без використання досягнень передової науки, технологій та цілеспрямованої державної інноваційної політики. Тільки економічно розвинена держава з наукомісткою промисловістю, сучасними системами охорони здоров’я, освіти, соціогуманітарною сферою, високотехнологічним оборонним комплексом, сприятливим станом екології може забезпечити своїм громадянам високу якість життя, стабільність, можливість втілити свої життєві плани в рідній країні, а не шукати щастя на чужині.

Одним із найменш досліджених і часто недооцінених факторів, що впливають на національну безпеку, є науково-технологічний розвиток. І особливе місце в осмисленні та пошуку шляхів вирішення складних питань національної безпеки належить наукознавцям та історикам науки. Їх дослідження дають змогу узагальнити багатющий досвід розвитку науки, простежити вплив її результатів на всі сфери життя, сприяють примноженню знань про інноваційний потенціал науки. Лише за наявності цього знання можна розраховувати на досягнення вітчизняною фундаментальною та прикладною наукою такого рівня, який дозволив би змінити знак «похідної» в траєкторії розвитку національної економіки.  Повний текст (PDF).